Читати книгу - "Приручити Дикого, Анна Лященко"

Раян

Після відходу Каради я відчув цілу бурю емоцій. З одного боку, мені було неприємно, коли вона побачила мене в такому стані, а з іншого... Я готовий на все, аби бути поруч із нею. Я мучився в очікуванні, борючись із суперечливими почуттями, але через дві години, як обіцяла, Карада не прийшла. Не з'явилася вона і наступного дня.

Кай регулярно приходить мене годувати. Спочатку я відмовлявся і чинив опір, але краще нехай він, ніж ще хтось. А Карада так більше не з'явилася. Напевно, їй гидко дивитися на мене такого. Я злюся на неї, але Кай зглянувся і сказав, що батько заборонив їй приходити. Наскільки це правда, я не знаю. Та це вже не має значення.

Батько на мене дуже злий. Приховати моє розлучення неможливо, як і причину повернення до Диких Земель. Коли він дізнався, що Карада вагітна, і я її відпустив, давши розлучення, то прийшов у сказ. Адже народитися має золотий дракон, якого не можна відокремлювати від сім'ї! Про дипломатичні проблеми, які через це виникли, я вже мовчу. Батька зовсім не цікавили мотиви, якими я керувався, достатньо моїх «дурних та безвідповідальних вчинків», як він висловився. І не посперечаєшся!

Я досить швидко відновився, хоча мені не дозволяли обертатися. Молодий організм, як сказав Кай, упорався без обороту.

Хоч мені й полегшало, та батько наказав мене не випускати з підземелля. Мене розв'язали та дозволили обертатися. Навіщо? Щоб я зміг знову кидатися на стіни та гризти ґрати?

Нічого іншого я не очікував. Відправити мене в дальній гарнізон неможливо — надто далеко від Істинної. Так що я, як абсолютно марний член сім'ї, був просто замкнений, щоб не траплявся на очі та не дратував.

Був син і немає сина.

Кай

З Раяном мені більш-менш вдалося домовитись. Він п'є та їсть. Це вже прогрес. Я бачу, як він чекає Караду і переживає, вважаючи, що дівчині гидко його бачити.

- Раяне, Карада не може прийти, — зрештою, намагаюся поговорити із принцом.

- Вона здорова??

- Так, але…

- Не продовжуй, все й так зрозуміло! - з гіркотою перебиває мене принц і відвертається.

- Ти не зрозумів, вона щодня приходить до воріт палацу, але варта не пропускає її. Грег заборонив вам бачитися.

Раян гарчить, але нічого не відповідає. І тільки-но виходячи з його камери, я почув тихе скиглення.

Щодня ми з Карадою зустрічаємось, і я розповідаю про стан принца. Не всю правду, звісно. Я озвучую лише позитивні моменти.

Карада переживає, що більше не відчуває зв'язку із принцом. Але це закономірно, Раян не хоче транслювати свої емоції, це було б надто болючим для дівчини.

Сьогодні, після чергового сімейного обіду, Ердан відкликав мене убік, запропонувавши поговорити без жінок.

- Кай, як стан Раяна?

- Фізичне – набагато краще.

- Чи є пропозиції, як нам бути далі?

- Ти ж знаєш, що Грег заборонив пускати до нього Караду?

- Звісно, ​​мало того, батько заборонив випускати Раяна з підземелля, допоки він не погодиться на новий шлюб.

- З ким??

- На мій розсуд…

- У тебе є думки щодо цього?

- Є одна ідея…

Карада

Щодня я знову і знову приходжу до палацу і прошу дозволу зустрітися з Раяном. І щоразу королівська варта відповідає мені відмовою.

Хоча сьогодні вранці я вже ходила до палацу, якась сила мене виштовхує з дому, і я йду, не особливо оглядаючись на всі боки. Не замислюючись про мету своєї подорожі, марю, намагаючись зрозуміти, що ж я відчуваю?

Після останньої нашої зустрічі я більше не відчуваю зв'язку з Раяном і це мене лякає, але Кай пояснив мені, що принц намагається контролювати свої емоції, не допускаючи нашого ментального зв'язку. А це означає, що біль, туга та самотність, які я відчуваю – мої власні.

Заглибившись у самодослідження, не помічаю, як доходжу до палацу. Ноги привели мене сюди. Метушня та крики навколо, повертають мене до дійсності.

Що відбувається у палаці?

Я чую крики, гарчання і вже знайоме моторошне виття!! Раян?!

- Карада! Слава Богам, ти тут! Я саме зібрався посилати за тобою!

- Король Ердан? Що відбувається?

- Карада, я розумію, мій брат той ще бовдур, і я йому вже надавав ляпасів і якщо треба, додам ще, але прошу тебе зупини його!

- Що трапилося??

- Батько і Раян... Вони посварилися, і батько наказав не випускати Раяна з підземелля, поки він знову не одружиться! Сказав, що Раян ганьба сім'ї й бачити його не бажає. А це гаденя знову з себе луску вириває, як тоді, в Академії, і ніхто його не може зупинити! Він замкнувся у підземеллі зсередини! Заклинив замок і нікого не підпускає. Плюється вогнем і кидається лускою.

- Проводьте мене до нього, Ваша Величність.