Читати книгу - "Колонія. Історія Ріки, Lexa T Kuro "

Щось майнуло всередині мене. Щось до болю знайоме... Ця історія мені вже щось нагадувала... Я спробувала покопатися в пам'яті, але щось увесь час вислизало від мене...

— Кристаль, я спробую Вам допомогти. Ми постараємося з Вами у всьому розібратися. Тільки... — я обвела поглядом приміщення.

— Тільки?

— Та ні, нічого… Не беріть у голову!

— Тебе щось турбує... Що? — вона уважно дивилась мені в очі. — Почала — то говори вже.

Я неохоче відповіла:

— Цей новий Тренер... Сінг... Він лякає мене... Він до бісу лякає мене... Ви знаєте, що цей… що він  зробив сьогодні із Редом?

— Так, знаю. А ще знаю, що ти через це потрапила сюди.

Я кивнула.

— Постараюсь тобі якось допомогти в цьому... Але, Ріко, повір, Тренер Сінг не такий уже й поганий.

— Не такий уже поганий? — здивовано дивилася на неї. — Ви це зараз серйозно?

Вона посміхнулася одними губами, очі її залишалися сумними.

— Розумію, ти боїшся... Але, повір, не його. Ти боїшся, що не впораєшся з ним.

— Не впораюся? Та я й пробувати не буду! Він же мене... — обурено промовила я.

— Я не про те... Не про фізичну силу.

Я насторожено глянула на Кристаль —  її усмішка трохи була дивною.

— Тренер Сінг не той, ким здається! — занадто урочисто вигукнула одноока жінка.

— А ким він здається? — гмикнула я зневажливо. — Бездушною каланчею, яка схиблена на вбивстві та зброї?

Вона знову дивно посміхнулася:

— Ти справді так думаєш?

— О, так! Безумовно! — обурено вигукнула я.

— Ти зміниш свою думку... Дай йому час!

Я хотіла їй щось заперечити, але в цей момент зверху відкрився люк.

— Мені вже час, Ріко. І прошу, постарайся, — Кристаль зиркнула на люк і ледве чутно прошепотіла, — найближчим часом більше не потрапляти сюди.

— Чому? — машинально запитала я, дивлячись на дробину, що повільно опускалася.

Вона знизала плечима та загадково промовила:

— Мало що може статися, — вона дочекалася поки дробина торкнеться підлоги, потім полізла вгору, залишаючи мене на самоті зі своїми роздумами.