Читати книгу - "Пори року. Зникнення Зими, Ханна Трунова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У визначений час Денис був на місці. Щоправда, коли він пробирався крізь густі зарості Проклятого лісу, усе ловив себе на думці: а може, ну його! Стати жертвою чийогось злого задуму аж ніяк не хотілося…
Але він прийняв рішення ― і нізащо не відступиться.
На самому вершечку Самотньої вежі палахкотіло одне-єдине вікно. Схоже, туди Денисові й потрібно було піднятися.
«Скоро, татусю, зовсім скоро…» ― промайнуло йому зловісне в думці.
Набравши поважний вигляд, Денис ступив досередини: протяжно скрипнули старі завіси, дерев’яна підлога де-не-де прогиналася під ногами, вузькі гвинтові сходи з іржавими східцями жалібно рипіли, в повітрі витав неприємний запах сирості… Найімовірніше, гості в цьому замку ― велика рідкість. І то не дивно…
Зупинившись біля дубових дверей, замкова шпарина яких, на відміну від всієї обстави, не була покрита товстим шаром пилу та павутинням, Денис, переступаючи з ноги на ногу, зробив останній поривчастий ковток повітря та, врешті-решт, з вогнем потягнув за ковану ручку, а там будь що буде! Одначе, як виявилося, він не був готовим до зустрічі саме з цим чоловіком…
― Ти?!.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пори року. Зникнення Зими, Ханна Трунова», після закриття браузера.
