Читати книгу - "Ловці туманів, Олександра Чернобай"

– А що тут дивного? Звісно, я очікувала, що він прийде, раз "Коло долі" доручило йому знайти Іринея, до речі, якого саме Я збиралася знайти.

– Прямо цієї миті? Ти мої візити так ніколи не вгадувала.

– Ладе, що ти хочеш сказати, я ніяк не збагну?

– Іван тобі довіряє більше, ніж іншим. Ти відчуваєш його присутність. Якось швидко ви зійшлися, хоча не схожі на тих, що можуть так стрімко потоваришувати.

– Почекай, – Аріадна зрештою здогадалась, куди хилить побратим. – Ти мені зараз натякаєш на зв'язок вартових? Та це ж міф якийсь.

– Чому міф? Ми б не знали про нього, якби це був звичайний міф.

Аріадна махнула рукою:

– Не вигадуй. Якби в мене з кимось і встановився зв'язок вартових, то явно або з тобою, або в минулі часи з Аларом. Проте аж ніяк не з новеньким, в якого проблеми з трансформацією та вибором.

Лад відхилився на спинку стільця:

– Але це не означає, що між вами не може виникнути зв'язок. А якщо це так, то…

– Ладе, припини! Цього не може бути, і чути нічого не хочу.

Побратим підвівся, не відводячи від неї свого уважного погляду:

– Добре. Скажеш, коли без магічних сил отримаєш від Івана звістку. Подумай, може в нашому покаранні є набагато глибший сенс? 

Лад пішов, залишаючи Аріадну сам на сам з непростими роздумами. Як і всі захисники «Кола долі», вона колись чула про славнозвісний зв'язок, який виникає між двома вартовими, та єднає їх в одне ціле. Цей зв'язок настільки сильний, що вони можуть подумки спілкуватися навіть без магії, в бою обом вартовим нема рівних, а сили їхні зростають та стають невимовно потужними.

Вважається, що пов'язані вартові мають вищий ранг, вони виконують набагато складніші й небезпечніші завдання, є ще більш наближеними до «Кола долі» та можуть керувати іншими вартовими. Так, зв'язок дає купу можливостей, нових сил, додаткового захисту і підтримки, але було й те, що бентежило Аріадну. Історії, які вона чула про цей зв’язок, завжди розповідали, що вартові за його появи ставали одним цілим не лише у своїй місії. Оскільки ментально захисники «Кола долі» надто пов’язувались, то і всі інші сфери їхніх окремих життів поступово зближалися. Не виключенням ставали й особисті стосунки, бо вартові майже весь час знаходилися поруч.

Аріадна мимовільно здригнулась, в її задуми аж ніяк не входило бути поряд з паном Степовим, як в минулому його часто називали, а тим паче в її задуми точно не входило мати з ним ще якісь стосунки, окрім братерських. Аріадну тягнуло до Олекси, вона це усвідомлювала й опір перед власними почуттями дедалі більше спадав. Вартова й уявляти не хотіла, що в її недовірливому серці може оселитися ще хтось, окрім перевертня. А раптом той зв'язок таки виникне і змусить її покохати Івана? Що тоді? Все піде шкереберть! Все зруйнується! А вони тільки-но з Олексою порозумілись!

Вона підхопилася і знову почала міряти кімнату кроками, створюючи своєю швидкою ходою справжній вітер. А якщо Лад має рацію? Дійсно, чому Іван одразу прийшов саме до неї, хоча міг обрати будь-кого іншого? Як вона вгадала, що за дверима стояв Степовий? Це Ладу вартова наговорила про здогадливість і логіку, а насправді вона геть не замислюючись назвала Івана, просто промовила його ім’я та й все.

В Аріадни починалася паніка, жінка зовсім не хотіла того зв'язку, особливо тепер, коли в її житті з’явився дехто важливий, хоч і не мав жодного відношення до вартових. Але ж дозволу в неї не питатимуть, навіть «Коло долі» вплинути не зможе, бо зв'язок виникає між тими вартовими, в яких внутрішні світи здатні об’єднатися.

– Ні. Цього не буде! – Аріадна втішала саму себе. – Тільки не Іван Степовий. Та й взагалі – ніхто! Не хочу я ніякого зв'язку! – вона стала посеред кімнати й гучно викрикнула в повітря, ніби її краще почують.

Згодом Аріадна зрозуміла, що не може знаходитися в тиші, адже бентежні думки малювали такий розвиток подій, що й голова ішла обертом. До того всього – вона ще й без сил залишилась, в разі чого – про магію можна забути, тож користі з неї ніякої. Нікуди не поділися тільки бойові навички.

Зрештою Аріадна перевдягнулась у більш зручний одяг і попрямувала на тренування, раз сенсу кудись виходити не було, то хоч потренується від душі.

Аби випустити пару вона стала у двобій з Ігнатом, вправним і прудким вартовим, який ще до її появи оберігав "Коло долі". Аріадна обрала досить сильного суперника, однак, настрій в неї якраз підходив для того, аби добряче його відгамселити. Щоправда, на відміну від неї, Ігнат мав сили, тож попотіти Аріадні довелося чимало.

– Що з тобою? Ти сьогодні, наче фурія, – чоловік після їхнього парного тренування дістав кухоль з водою та подав його спочатку вартовій. Вона кивнула в знак подяки й зробила декілька глибоких ковтків.

– День видався непростий.

Ігнат з уважністю до неї придивлявся, теж попиваючи водичку зі свого кухля:

– А це ніяк не пов’язано з тим, що вас із Ладом тимчасово позбавили сил? До речі, а через що саме?

Аріадна грізно зиркнула у відповідь:

– Багато знатимеш – кепсько спатимеш.

Чоловік зареготав: