Читати книгу - "Кожен день зіпсований тобою, Тетяна G"

Нехай псується все. І напій, що стане гірким. І робота, де більше не буде спокою. – Хочу зараз все забути, – ледь чутно шепчу та не треба. Йому не потрібно щось говорити. Не треба й мені його слів. Єдиний поцілунок промовляє все за нас. Солодкий доторк до вуст, що жадали та боялися. Єдиний доторк, від якого змістилися органи, перевернулося все. Від якого затих шторм, заспокоївся ураган. Лиш один поцілунок, але скільки відчуття у ньому, скільки розуміння. Він прилинув губами так, немов ми закохані, немов ми рідні. Та не зупиняється. Дарує поцілунки, збираючи всі тривоги, що вкорінилися. Відволікаючи так, що більше не вдається думати, не виходить побиватись. Його губи змінюють всі темні барви, вони залишають лиш його і той момент. Лишається лиш він зі мною, стираючи ті кляті чорні очі...