Читати книгу - "Чоловік з бонусом, Тая Стрельцова"

— Перепрошую, у вас до мене якесь питання чи я вам заважаю пройти далі? — здивовано спитала Ліка, помітивши, що поруч з нею вже хвилин п’ять крутиться один із клієнтів фітнес клубу.

Спочатку не звернула уваги, думала, може, заважає людині пройти до тренажера. Відійшла в сторону, заповнюючи розклад, поки чекала на наступну клієнтку для індивідуального тренування. Але молодий чоловік тільки на кілька кроків ближче до неї самої змістився. І, коли Ліка відійшла знову, все повторилося. Тому питання виникло саме собою.

— Заважаєш? Це дуже м’яко сказано, — посміхнувся чоловік.

Що? Це він до чого, взагалі?

Мабуть, прочитавши питання в її очах, чоловік продовжив:

— Від тебе просто неможливо відійти! Варто лише раз побачити… Все, ніби прикований… — закінчив спокусливим низьким голосом, розвівши руками.

Ого! То он воно що! І як вона сама не здогадалась?!

— І що ж тепер робити? — театрально зобразивши занепокоєння, запитала Ліка.

— Навіть не знаю, — важко видихнув. — Певно, доведеться забрати мене до себе додому… Або поїхати зі мною, — відповів, вдаючи, що замислився.

— Дуже шкода, але, боюсь, моєму чоловікові не сподобається жоден із цих варіантів, — посміхнулась і пішла в сторону рецепції, не обертаючись.

Вирішив, що вона розтане від одного погляду, тембру голосу чи від рельєфів тіла, підкреслених обтягуючою спортивною футболкою? От тут не вгадав, дорогенький! Ніколи не любила самовпевнених мачо. Хто зна, може, через те, що звикла, аби за нею бігали… Тому відшити такого — саме задоволення.

— Ліко, а я дивлюсь, в тебе вже залицяльник з’явився… Єгор і до тебе добрався, — пошепки проговорила Катя, підійшовши.

Вони дружили давно. І обидві були тренерами. Ліка з фітнесу, а Катя з йоги. От тепер пощастило, і вони ще й працюють разом. Ліка кілька днів тому влаштувалась до цього фітнес клубу.

— Ти його теж знаєш? — хмикнула. — Як з’явився — так і пропав, — спокійно відповіла.

— Цього красунчика тут всі знають. Той ще бабій… Розбив серце не одній клієнтці… Я вже мовчу про те, як від нерозділеної симпатії до нього страждає наша Даруся… — кивнула злегка в сторону адміністратора.

А й справді красунчик! Тут з подругою згодна. І, якщо вже зовсім чесно, такий типаж чоловіків їй теж подобався. Високий, мужній, смаглявий із обпалюючим поглядом карих очей… Тому цілком могла зрозуміти Дарусю. Але ж зовнішність — це не головне. Хай який би не був Аполлон перед нею, Ліка завжди оцінювала людські, особистісні якості, поведінку. І не важливо бачила вона в перспективі відносини на одну ніч чи на місяць…

— Зрозуміло. Щось таке я й підозрювала, — похитала головою Ліка.

Коли повернулась в тренажерний зал зі своєю клієнткою на індивідуальне заняття, красунчика-серцеїда там вже не було. Авжеж Ліка навмисно його не видивлялась! Так, десь краєм свідомості пройшов цей факт… Вирішила, що він закінчив тренування і пішов. Та розслабилась зарано.

Ліка якраз записувала на рецепції відвідувачку на наступне тренування, коли Єгор, поклавши на стійку перед Дариною ключ від комірки в роздягалці, не дуже голосно проказав їй у саме вухо:

— До зустрічі, красуне!

Нічого не відповіла. Навіть і не глянула на нього. Зате вловила на собі не дуже приязний погляд Дарини. Так, враховуючи все почуте від Каті, краще триматись від цієї спокусливої проблеми з пронизливими карими очима якнайдалі. Непорозуміння на роботі з кимось із колективу їй не потрібні.

І хто б знав, що втілити в життя прийняте рішення буде, ой, як непросто!

Вітаю Вас, дорогі читачі, у моєму новому романі!

Це історія, яка почалась, як відносини без зобов'язань. Та чи так все однозначно? Секрет, який відкриється героїні, змінить все, та от в яку сторону?

Таємниці, інтриги і таргани героїв... Загалом, буде цікаво!

Читайте із задоволенням!