BooksUkraine.com » Дитячі книги » І на силу знайдеться сила, сербська казка 📚 - Українською

Читати книгу - "І на силу знайдеться сила, сербська казка"

50
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "І на силу знайдеться сила" автора сербська казка. Жанр книги: Дитячі книги. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
Електронна книга українською мовою «І на силу знайдеться сила, сербська казка» була написана автором - сербська казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "BooksUkraine.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "І на силу знайдеться сила, сербська казка" в соціальних мережах: 

Книги - це ключ до магічного світу знань, емоцій та незабутніх пригод. І якщо ви хочете зануритися у світ літератури, де кожне слово має душу, а кожна сторінка - свою історію, тоді вам точно потрібно читати українською на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити

В одному селі жив собі нарубок та був такий сильний, що ото як вранці кине свою важку, залізом ковану палицю вгору, то вона аж увечері на землю впаде. А що не знав ніякого ремесла, то худобу пас. І перед усіма вихвалявся, що його, мовляв, ніхто не подужає і він нікого не боїться.

Аж якось, отак загордившись, він запитав у матері:

– Скажи мені, люба матусю: хіба є ще хтось на білому світі сильніший за мене? Ти ж бачиш, як я легко шпурляю вгору важку, залізом ковану палицю. Можу й дерева з корінням виривати...

А мати всміхнулася та й каже йому:

– Е, мій синку, ніколи не хвалися силою, бо в світі знайдуться люди, що й тебе за пояс заткнуть.

– Не може бути! – розсердився син. і вирішив податися світом, щоб перевірити, чи справді-таки хтось зможе побороти його.

Довго йшов ї дійшов до річки широкої та повноводої. Ступив у воду – глибоко, убрід не перейде. Коли бачить: на тому боці якісь люди метушаться, зерно перелопачують. Він і гукнув до них, щоб вони показали, де тут міст чи якась інша переправа.

Один чоловік з лопатою в руці підійшов до берега довідатися, що він хоче.

– Перейти через річку мені треба,– відповів наш силач.

Коли той чоловік почув таке, то простяг йому лопату, яка аж до другого берега сягнула, та й каже:

– Сідай, перенесу!

Сів той силач на лопату, й чоловік переніс його на свій берег. Коли парубок підійшов до гурту людей, що перевіювали збіжжя на току, то побачив, що старий чоловік затис пальцем одну ніздрю й дме, а четверо молодих підкидають лопатами зерно. Здивувався силач та й питає їх, чому старий на обидві ніздрі не дме. А йому відповіли, що якби старий подув на обидві ніздрі, то вітер поніс би не тільки зерно разом з половою, а й їх усіх.

Побачив силач, що потрапив поміж силачів, і захотів помірятися з ними силою. Та й розповів їм, чого він ото в світ подався. А один старий сліпий чоловік як почув таке, то й каже йому:

– А дай-но, хлопче, руку, попробую, який ти дужий.

Та люди, що працювали на току, порадили йому замість руки подати старому залізний держак лопати. Парубок так і зробив. Старий як натиснув пальцем на залізо, то аж ямку в ньому видавив.

– Еге,– каже старий,– нівроку, є сила в тебе. Так ось тут щойно один розбійник забрав у старого, який віє зерно, дочку, а в цих людей сестру. Зроби добре діло – відбери її назад.

Зрадів парубок, що нарешті трапилася нагода показати, на що він здатний, і швидше кинувся навздогінці за розбійником. Догнав його аж коло потоку: дівчина сиділа край води, а розбійник, поклавши голову їй на коліна, спав. Прибіг силач і відразу розбійника кулаком у бік: віддавай, мовляв, дівчину. Прокинувся розбійник, думав спочатку, що то дівчина ненавмисне пальцем торкнула його, аж дивиться: це якась проява до нього сікається. Як схопиться він та за сміливцем, а той утікати.

Аж тут і розбійник прибіг, заступив здоровилові дорогу й до нього: мовляв, де той чоловік, який щойно тікав.

– Та який чоловік? Я нікого не бачив.

– Е, ні, бачив.

Слово за слово та й завелися. Розбійник став погрожувати здоровилові: не таких, мовляв, ще бачив. Тоді здоровило щиглем стукнув розбійника, і той покотився по землі – не стало й видно його.

Здоровило далі потяг вози, а про силача, якого за пояс заткнув, і байдуже йому. Увечері здоровило притомився й хотів сісти, аж тут силач:

– Ой, чоловіче, обережно, не роздави мене.

Здоровило дістав нашого силача з-за пояса і поставив на землю. Парубок сяк-так подякував своєму рятівникові і скоріше, засоромлений, подався додому. З того часу він уже ніколи більше не хвалився своєю силою.

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І на силу знайдеться сила, сербська казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "І на силу знайдеться сила, сербська казка"