Читати книгу - "Кучерява, чукотська казка"

Ведмідь і лисиця ловили рибу. Підходить до них дівчинка – коси в неї стирчать на всі боки. Лисиця злякалася й каже:

– Ой, вона зіпсує нам риболовлю! – І прогнала дівчинку.– Забирайся звідси, брудна нечупаро!

Почув це ведмідь та й каже лисиці:

– Ти даремно на неї так, вона гарна дівчинка, кучерява!

Дівчинка погралась і змерзла. Ведмідь скинув із себе кухлянку, надів на дівчинку і сказав:

– Бач, яке гарненьке дівча! Неначе моя донька! Дівчинка побігла додому і розповіла про все матері.

Мати звеліла їй запросити ведмедя на чай. Напився ведмідь чаю, наївся досхочу, ще й на дорогу йому риби дали.

Іде ведмідь додому з рибою, а лисиця назустріч:

– Де це ти стільки риби взяв?

– Кучерява дала.

Лисиця й собі побігла до кучерявої. Прибігла до яранги, а ввійти не може – зачинено.

– Кучерява, одчини. Дай мені рибки! – просить лисиця.

Мовчить кучерява.

Лисиця знову гукає:

– Кучерява, дай рибки!

Кучерява викинула риб’ячого хвоста, якого не догризли собаки.

Так лисиця й пішла додому голодна.