Читати книгу - "Дитина для голови мафії, Anitvela Ki"

Пролог

Вітаю всіх читачів.

Вирішила я, таки, перевести цю книгу на свою рідну мову. Дуже хвилююся і страшуся реакції читачів, але мушу спробувати! Отож зустрічайте:

"Дитина для голови мафії"

Анотація:

—Ще трохи, забігти за ріг, піднятися сходами і я залишуся одна! — билося в голові.
—Стій, дурепа! — кричить мені ззаду Метью.
Зупинятись я не збираюся, як раптом чую звуки пострілів. Застигла. Встала як той стовп. Повернулася. Встигла побачити геледваген і перевести погляд на Метью. Лежить на землі у неприродній позі. Ноги самі зриваються до нього. До людини, від якої бігла п'ять років тому і яку досі люблю.
—Ні, не смій вмирати! — кричу я йому й плачу.
—Не залишай мене, не залишай нас з Майєю! — у серцях кричу, а він закриває повіки.

Пролог:

За шість років до анотації:

— Любий, я вдома — кажу я, заходячи до вітальні.

—Кеті, я ж казав не ходити туди. — пожурив коханий, обіймаючи мене ззаду.

—Ну, ти ж знаєш, я не можу без стрілянини. — говорю і розвертаючись, цілую.

—Ееее, ні — каже чоловік, відриваючись від моїх губ.

—Ти на третьому місяці вагітності, Кеті, не можна. — видихає він і сторониться.

Лукаво посміхаюся та йду на кухню, виляючи стегнами. З Метью ми познайомилися півроку тому, коли я прийшла до його компанії. Наймалася бухгалтером, але він узяв у особисті помічники. Ось так просто без досвіду роботи. Потім важливі зустрічі, перша ніч і все закрутилось. А потім я дізналася, що вагітна. Коли розповідала, була твердо впевнена, що він мене покине. Не з руки голові мафії мати дітей. Але ні, він був щасливий і зробив мені пропозицію. Проте весілля я захотіла зіграти, коли народиться дитина.

—Сонечко, мені зараз потрібно поїхати ненадовго. До вечора повернуся. — я кивнула своїм думкам і відповіла:

—Я з Арнольдом сьогодні зустрінуся. Поговорити хочу.

Мет кивнув і зник за дверима.

*****

—Як ти, дрібна? Сказала йому стать дитини? — спитав брат, простягаючи мені молочний коктейль.

—Чудово. Ще ні, хочу зробити сюрприз. — приймаю напій і посміхаюся.

— А як сам, Арді?

—Та ось, через три години відлітаю в Македонію на завдання.

—І скільки тебе цього разу не буде? — брат працює в спецназі в підрозділі "Орел".

—До народження плем'ячки повернуся. Гарантую! — підморгує він, і я посміхаюся.

—Підкинеш додому?

—Звичайно, пані. — він робить жартівливий уклін і запрошує до новенького Феррарі.

До дому ми доїхали швидко, навіть схаменутися не встигла, як стояла на порозі квартири. Тихенько поклала торт, роззулась і пішла шукати Мета. Він знайшовся в кабінеті, голосно з кимось балакаючи. Я завмерла, прислухаючись.

—Так, кохана. Коли вона народить, грайся з дитиною скільки завгодно… Добре, я віддам тобі дитину на виховання… Так, одружуся звичайно… Я ж люблю тебе. — по моїми щоками текли сльози.

Я рванула до своєї кімнати і почала збирати речі.

—Ні, не віддам. Все буде добре. — сказала я, погладжуючи живіт і виходячи в коридор.

Написала записку, поклала під торт і вилетіла кулею із квартири. Більше не було бажання залишатися тут.

_______________________________________________________

Візуалізація Кейт:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно