Читати книгу - "Фармацевтична компанія "Чорнобривці"., Галіція Мідвест"

— Я проходжу реабілітацію, — Галя насмішкувато подивилася на Сару, насолоджуючись теплою, ароматною купіллю у карпатському чані. 
Магічка обдарувала дівчину поглядом від якого мало не закипіла вода. 
— Для кого ця вистава? — Сара з усіх сил намагалася тримати себе в руках. 
— Для тебе. Ти ж тут. Може приєднаєшся? — зухвало запропонувала дівчина. 
— Галю, припини, будь ласка. Я тобі не ворог. — Сара благально подивилася на дівчину. В очах  магічки забриніли сльози. 
Галя звернула увагу на пасма сивого волосся у її завжди бездоганно доглянутій зачісці. Дівчині стиснулося серце від жалю. 
— Мені потрібен відпочинок. Я чудово почуваюся. Марі Лаво мене стабілізувала. Я навіть можу насолоджуватися побічними ефектами заморської  вакцини. — Галя надала своєму обличчю байдужого виразу. 
— То де формула? 
— От, бачиш! Ти ж наполягала, що цікавишся тільки моїм здоровʼям?А виявилось, що тобі потрібна формула. 
Галя залишила купель і загорнулася у великого, білого рушника. 
Сара закрила руками обличчя. 
— Чому ти так зі мною? — її голос був сповнений болю. 
— Дай подумати. Можливо тому, що ти погодилася відправити мене у нелегальний портал без жодної підготовки?  Василина недаремно від тебе втекла. Безпечніше бути відьмою у Заболітті, ніж залишатися з такою матірʼю, як ти. Відійди. 
Галя швидко вийшла з невеличкої кімнати, залишивши тендітну Сару наодинці. Плечі жінки тремтіли у беззвучних риданнях. 
Соломія рушником насухо витирала масну від смальцю шкіру дівчини. Молоді жінки зупинилися в одному з приватних готелей туристичного міста Яремче у Карпатах . Готель був відомий своїми рекреаційними послугами для втомлених від реальності істот. 
— Жорстко ти з нею. Трохи занадто.
— Я знаю. Думаєш вона повірила? 
Соломія вже знала, що після кожного такого прояву невмотивованої пасивної агресії, дівчина безжально картатиме себе муками сумління. 
— Пообіцяй мені, що ти не віритимеш жодному моєму лихому слову? Мені все важче вдається контролювати симптоми трансформації — Галя вдягла довгу вільну блюзку і сіла на ліжко. 
— Обіцяю. Сара розумна жінка і досвідчена чаклунка. Трюк зі смальцем може обманути її тільки один раз. 
Соломія подала Галі горня з обліпиховим чаєм. 
— Які новини? 
— Та небагато. За даними мого сканеру порталів більшість з них не ліцензовані. Деякі геть не придатні до подорожей до потойбічних світів інших країн. Портал на Піп Івані біля  закинутої обсерваторії повний привидів. Він нікуди не веде. Ті, хто колись ним скористувалися, назавжди там залишилися. Це небезпечний портал-пастка, який харчується будь-якою живою енергією. 
Мавка відкрила поштову скриньку на відкритому ноутбуці. 
— Хммм, - є і хороші новини! На Міжвидовий конкурс пісні і танцю, що відбудеться в серпні у Единбурзі затвердили пісню "Засвіт встали козаченьки". 
—  Хто нас представлятиме? 
— Хвилинку ось наша програма - повітряне шоу від танцювального балету "Повітрулі", "Трембіта рейв" - сесія електронної музики від "Мольфар DJ" і тріо "Водяничів" з піснею "Засвіт встали козаченьки". 
— Залишилося тільки знайти портал, — зітхнула Галя.
Галя встала з ліжка і підійшла до вікна. На обрії виднілися гори, вкриті сосновими деревами. Біля входу у готель, дівчина помітила самотню постать. До чорнявої жінки підʼїхала зелена автівка з написом "БлудТаксі". 
— Соломіє, думаю я позбулася гіпер опіки моєї опікунки, - Галя заплескала у долоні.
— Не знаю, чи колись зможу звикнути до твоїх дивних проявів безпідставної радості, — Соломія звела догори очі. 
— Я вже сказала тобі! Я не можу це контролювати, — Галя стиснула кулаки. Її обличчя потемніло від люті. 
— Галю, візьми себе у руки, будь ласка, — рішуче сказала Соломія, — іди прогуляйся. 
Галя швидко натягла джинси та кросівки. Вона голосно сопіла, висловлюючи таким чином своє невдоволення. Як тільки за нею зачинилися двері, Соломія обходила голову руками і зробила декілька глибоких вдихів і видихів. Її пришвидшено серцебиття набуло звичного ритму. В голові перестало стугоніти. Соломія рвучко підвелася з крісла. Навшпиньки вона рушила до дверей і моментально відчинила їх. Галя, яка підслуховувала, під дверима, зойкнула і відскочила. Соломія мовчки дивилася на дівчину. 
— Я мусила переконатися, чи ти вже не телефонуєш Сарі або своєму другу Самалюху, — Галя з викликом подивилася на подругу, наблизившись майже впритул. 
— Він і твій друг також, — різко відповіла Соломія, — проблема в тому, що ти не дозволяєш нікому бути тобі друзями. 
— Може проблема в тому, що  я інфікована і ти не знаєш, як мені допомогти? — Галя примружила очі, — не дочекаєшся поки позбудешся мене, запроторивши у портал? 
Соломія насилу себе стримувала. Вона розуміла, що Галина трансформація швидко прогресувала. І до невмотивованої агресії вже додалася і параноя. 
— Припини, — прошу тебе, — я нікому нічого не розповім. Ми зробимо все, як ти хотіла. 
Галя секунду промовчала і рвучко обійняла Соломію. 
— Я уявляю, як тобі важко зі мною, — прошепотіла вона, — але ти не уявляєш, як мені важко з самою собою. 
—  Ходімо, прогуляємося разом, — запропонувала Соломія. 
Дівчата мовчки повільно брели узбіччям дороги. Соломія першою порушила тишу. 
— Я дещо знайшла. 
— Що саме? 
— Одним з найбільших спонсорів фестивалю є фармацевтична компанія "Чорнобривці". 
Галя зупинилася і повернулася до Соломії. 
— Соля, в мене все плутається в голові. Реальне видається нереальним і навпаки. Деколи я відчуваю, що вона знає, що я її шукаю. 
—  Є ще щось, що я маю тобі сказати. Я бачила зразки крові інфікованих істот. Мавок, відьом, тролів, навіть мольфарів, — Соломія взяла дівчину за руку, — вони схожі на твої, але в жодному не було сріблястих частинок у плазмі. 
— Що ти хочеш сказати? — Галя висмикнула руку.
— Я не знаю, якою саме істотою ти станеш, якщо Маруся тобі не допоможе.