Читати книгу - "Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider"

Гай не розумів одного: як хтось може хотіти взяти собі падавана? Вони голосні та невгамовні, завжди задають купу запитань і наполягають на своїх власних ідеях. Йому здавалося, що тренування падавана — це нескінченний процес навчання та виправлення помилок, що вимагає великого терпіння та витримки. Тому коли його попросили забрати осиротілу падаван, він спочатку не згодився. Шмі Оуен було 13, і вона вже сама здатна долетіти з до Круасанта. Тим паче він не розумів, навіщо забирати дівчину зі звичний для неї храму в новий і незнайомий. Гай Скайвокер не любив дітей.

— Гай, будь з дівчиною якомога м'якше, — промовив Квай-Гон Джинн. — Вона щойно втратила майстра  так що менше холодності  трохи більше тепла 

— Моя задача доставити її в храм, а не ставати її майстром, — твердо відповів Гай, відчуваючи, як його терпіння тоншає з кожною хвилиною.

Квай-Гон Джинн похитав головою і важко зітхнув.

— Ти знаєш, що це не лише про обов'язок, Гай. Вона потребує керівництва, підтримки. Втратити майстра в такому віці — це величезний удар. Якщо ти зможеш бути для неї хоча б тимчасовим наставником, це може врятувати її від темряви.

Гай неохоче кивнув. Він знав, що Квай-Гон правий. Внутрішні конфлікти юних падаванів часто призводили до катастрофічних наслідків, якщо вони залишалися без належного керівництва. Але він усе ще не міг уявити себе в ролі наставника.

— Добре, я спробую, — сказав він нарешті, стискаючи кулаки. — Але я не обіцяю, що це буде легко.

Квай-Гон усміхнувся. 

— Ніхто і не казав, що буде легко. Але це важливо, Гай. Дуже важливо.

Наступного ранку Гай відправився  в Храм на Лоталі  твердо впевнений доставити дівчину в її новий дім. Він не як не очікував почути що Шмі Оуен нема храмі у  

— Лю де твоя подруга  спитав Гренд майстер у тогрута  хлопець опустив голову і мовчки передав меч Шмі та білий плащ джедая Вона сказала відати вам 

— Це дівчисько стане причиною моїй смерті 

— А що трапилось  спитав Гай 

— Річ утому, що  Шмі вирішила пити з Ордену, а цього допустити не можна то мущо на рідній планеті Шмі її чекає смерть там не дуже люблять дівчат які володіють силою їх або вбивають або  продають у рабство, — відповів Гранд-мастер, важко зітхнувши. — Вона знає це, але все одно вирішила піти.

Гай відчув, як його серце стискається. Він знав, що не може просто залишити дівчину напризволяще 

— Як далеко звідси космопорт? — запитав Гай, вже почуваючи, як його серце починає швидше битися від тривоги.

— Близько трьох кілометрів, — відповів Гренд-майстер, дивлячись на Гая з сумішшю надії та занепокоєння. — Але вона могла піти й іншим шляхом.

— Я знайду її, — твердо сказав Гай, вже вирішивши для себе, що не може залишити дівчину на милість долі. Він швидко повернувся і вийшов з храму

— Майстер Скайвокера ось її меч відайте її коли знайдете  сказав падаван Лю

Гай взяв меч у падавана Лю й швидко попрямував до виходу з храму. Його розум був переповнений думками. Вперше за довгий час він відчував відповідальність за когось іншого, і це відчуття не давало йому спокою. Він завжди вважав, що його місія – виконувати завдання Ордену, але тепер перед ним стояло зовсім інше завдання – врятувати життя дівчини, яка могла стати здобиччю темряви.

Відстань до космопорту здавалася нескінченною. Гай біг так швидко, як тільки міг, шукаючи Шмі в кожному закутку, в кожному натовпі. Його серце билося невпинно, кожен крок відчувався, як удар молота. Він згадав слова Квай-Гона: "Вона потребує керівництва, підтримки." Тепер це стало його власною місією.

Нарешті, наблизившись до космопорту, він помітив маленьку фігуру в білий плащ джедая, що стояла біля входу на один із кораблів. Це була Шмі. Вона виглядала наляканою, але рішучою. 

— Шмі! — гукнув Гай, намагаючись привернути її увагу. Дівчина повернулася і побачила його, але не рухалася. Він підбіг до неї, важко дихаючи.

— Залиш мене, — сказала вона, намагаючись стримати сльози. — Я не хочу більше бути джедаєм. Я не хочу більше страждати.

— Я розумію, — відповів Гай, намагаючись знайти правильні слова. — Але ти не можеш піти. Ти знаєш, що на тебе чекає на рідній планеті. Я не можу дозволити тобі піти на смерть.

— Ти не розумієш, — вона відвернулася від нього. — Я втратила все. Мого майстра більше немає. У мене більше немає сенсу.

Гай поклав руку на її плече, відчуваючи глибоке співчуття.

— Ти не одна, Шмі, — сказав він тихо. — Я тут для тебе. Я знаю, як це – втратити когось важливого. Але ми можемо знайти новий сенс разом. Дозволь мені допомогти тобі.

Шмі повільно підняла очі, дивлячись на Гая. У її погляді була суміш болю і надії.

— Ти справді хочеш допомогти мені? — запитала вона, її голос тремтів.

— Так, — твердо відповів Гай. — Я обіцяю, що буду поруч, поки ти не знайдеш свій шлях. Ми зробимо це разом.

Шмі зітхнула і повільно кивнула. Вона відчула, що в його словах є щось справжнє, щось, що могло повернути їй віру.

— Добре, — прошепотіла вона. — Я повернуся з тобою.

Гай усміхнувся та обережно взяв її руку. 

—Думаю тобі сподобається на Корусанті  до речі це твоє  він протягнув її меч 

Так Гай Скайвокер не любив падаванів, але можливо  пора зробити виняток із правила

Гай Скайвокер відчув, як його внутрішнє напруження трохи спадає. Він знав, що цей шлях буде нелегким, але в його серці вперше за довгий час з'явилася надія. Шмі Оуен, хоч і була юною та недосвідченою, вже виявила неабияку силу духу. Можливо, саме вона зможе навчити його чомусь новому, так само як він навчить її.

Разом вони повернулися до космопорту, де на них уже чекав корабель, готовий до відльоту на Корусант. Шмі мовчки сіла поряд з Гаєм, тримаючи в руках свій меч. Її погляд був сповнений змішаних почуттів, але тепер у ньому була іскра надії.