Читати книгу - "Ниті кохання, Софія Вітерець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– А спробуй її зрозумій. Всі дії Аліни Вікторівни, як на мене, позбавлені логіки. Звісно, коли це не стосується роботи. Ну от справді, вона і Влад? – а Міла знову за своє.
– Час тобі вже змиритися, – посміхнулася я.
– Не віддам його на поталу цій бездушній відьмі, – гордо випрямившись промовила вона.
– І хто тут у нас відьма? – підійшов чи то кур’єр, чи то хтось там. Його частіше називали саме другим варіантом. Ніхто ніколи не міг зрозуміти цієї посади, бо він займався то всім, то нічим.
– Ти, Тадеуше, ти, – Міла почала відпихати його подалі, а я з посмішкою на вустах повернулася за роботу.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ниті кохання, Софія Вітерець», після закриття браузера.
