Читати книгу - "Поеми - т. 4, Франко І. Я."

У 1902 р. з’являється третє, виправлене видання поеми, яке відкривається передмовою та статтею «Хто такий «Лис Микита» і відки родом?», а в 1909 р. - четверте, яке мало, крім того, ще й невеличку передмову про характер нового видання.

Нижче наводимо різночитання, наявні у четвертому виданні, рівняно з третім.

Третє видання. Пісня друга, строфа 1:

Гей, хто в лісі не буває,

Той не бачив і не знає,

Як Микита Лис жиє.

Четверте видання. Пісня друга, строфа 1:

Гей, хто в лісі не буває,

Той не бачив, той не знає,

Як Микита Лис жиє.

Третє видання. Пісня п’ята, строфа 22:

Так сказав, усім вклонився

І тяженько прослезився,

Зрушив душі всіх звіряк.

Четверте видання. Пісня п’ята, строфа 22:

Так сказав, усім вклонився

І тяженько прослезився,

Зрушив душі всіх хижак.

Третє видання. Пісня дев’ята, строфа 13:

Все обдумувати вмиг.

Четверте видання. Пісня дев’ята, строфа 13:

Все обдумать в один миг.

Третє видання. Пісня 12, строфа 11:

«Го-го-го,- сказав Микита,-

Тут рідня вся знаменита!»

Четверте видання. Пісня 12, строфа 11:

«Го-го-го,- сказав Микита,

Тут рідня вся знакомита!»

За життя І. Франка було здійснене ще й п’яте видання поеми «Лис Микита», яке вийшло 1914 р. у Києві. Даних про причетність автора до нього немає. Порівняно з попередніми, тут маємо такі істотні зміни, характер яких переконує, що зроблені вони з огляду на царську цензуру. 38 Замість слів цар, цариця надруковано лев, левиця, усунено також місця, які могли дати привід для звинувачень у зневазі християнських догм.

Поема «Лис Микита» датується 1890 р. на підставі першодруку.

Текст поеми, передмови, а також стаття «Хто такий «Лис Микита» і відки родом?» подаються за четвертим виданням.

Вороний Микола Кіндратович (1871-1942) - український поет, театрознавець і перекладач. Один з теоретиків декадансу на Україні. У 1920-1925 рр. перебував у еміграції.

«Дзвінок» - двотижневий ілюстрований журнал ліберально- буржуазного напряму для дітей і юнацтва. Виходив у Львові у 1890-1914 рр.

Українсько-руська видавнича спілка - громадська видавнича організація, заснована 1898 р. у Львові. Існувала до 1917 р. Здійснила понад 300 видань, активно пропагувала здобутки української літератури - твори М. Коцюбинського, Лесі Українки, Панаса Мирного, В. Стефаника. Головними співробітниками й редакторами були І. Франко і В. Гнатюк.

Я спішу до Магерова! - Магерів - містечко у Львівській області.

ПРИГОДИ ДОН-КІХОТА

Вперше надруковано у журн. «Дзвінок», 1891, № 2-7, 9, 11-23. Наступного року цей же текст без змін видано окремою книжкою з передмовою «Мігуель Сервантес і його «Дон-Кіхот».

Друге виправлене і доповнене видання поеми («Пригоди Дон-Кіхота. З іспанської переробив Іван Франко») вийшло 1899 р. у Львові, а третє, також поправлене,- 1913 р.

Поема «Пригоди Дон-Кіхота» датується на основі першодруку 1891 р.

Текст поеми, а також передмова «Мігуель Сервантес і його «Дон-Кіхот» подаються за третім виданням.

БІДНИЙ ГЕНРІХ

Вперше надруковано разом з передмовою у «Буковинському православному календарі на рік 1892» (Чернівці, 1891) під назвою «Бідний Генріх. Поема Гартмана фон Ауе. Вільно переробив із старонімецького Іван Франко».

У 1899 р. І. Франко включив твір до збірки «Поеми». У тексті поеми зроблено ряд виправлень мовностилістичного характеру, а замість згаданої передмови подано таку вступну замітку:

«Канвою отсеї поеми послужила поема старонімецького поета XII віку Гартмана фон дер Ауе п[ід] з[аголовком] «Der arme Heinrich». Я не даю перекладу старого німецького твору і держуся ближче тої переробки, яку в 1830-х роках зладив Шаміссо (див.: Chamissos Werke, herausg. v. H. Kurz, т. I, с. 230-240). Розуміється, і сю переробку я не перекладав дослівно».

Поема «Бідний Генріх» датується на основі першодруку 1891 р.

Текст поеми друкується за виданням 1899 р. Разом з текстом поеми подається передмова І. Франка, надрукована 1891 р., зважаючи на її органічний зв’язок з твором; вона містить дані про джерела поеми, відомості про першу літературну інтерпретацію її сюжету тощо.

АБУ-КАСИМОВІ КАПЦІ

Вперше надруковано в журн. «Дзвінок», 1895 р. № 1-6, 8, 10-12, 14-15, 18, 20, 23, з приміткою в кінці: «Із збірки казок «Тисяча днів і ще один». Вільно переробив Іван Франко». Того ж року поема вийшла у Львові окремою книжкою.

1899 р. «Абу-Касимові капці» за підписом «І. Мирон» перевидано із значними мовними змінами в Черкасах. Даних про участь І. Франка у цьому виданні немає.

У новій редакції і з «Переднім словом» автора поема «Абу-Касимові капці» вийшла у Львові окремим виданням 1902 р.

Датується на основі першодруку 1895 р.

Текст твору і «Переднє слово» подаються за виданням 1902 р.

Товариство педагогічне - громадська культурно-освітня організація ліберально-буржуазного, пізніше - буржуазно-націоналістичного спрямування, заснована у Львові в 1881 р. Мало кілька назв: до 1912 р.- Руське педагогічне товариство, потім - Українське педагогічне товариство, а з 1926 р.- Рідна школа. Українське педагогічне товариство. Очолювалось переважно буржуазно-націоналістичними діячами.

НЕЗАКІНЧЕНІ ТВОРИ

ПРО БАГАЧА, ЩО ЇЗДИВ БІДУ КУПУВАТИ

Вперше надруковано у газ. «Літературна Україна», 15 жовтня 1963 р. Публікацію підготувала О. Мельниченко.

Твір написаний І. Франком на полях журн. «Вестник Европы» за жовтень 1877 р. (с. 616-617, 685-686, 747-748, 779-780, 804-805), ймовірно під час перебування в тюрмі: в середині червня 1877 р. поет був арештований, і цей арешт, за його словами, «потягнув за собою майже восьмимісячне слідче ув’язнення, політичний процес за соціалістичні ідеї і