Читати книгу - "Житія Святих - Квітень, Данило Туптало"

Відступник, деякі з еллінів, що залишилися в Кизику, пішли до царя, скаржилися на християн, що в граді їхньому всіх богів і храми зруйнували і жертовники поскидали. Тоді цар звелів знову богів і храми оновити, та люду християнського було багато в Кизику, тому не велів ніякого чинити насилля і кривди, боявся, щоб бунт не піднявся. Але тільки єпископа їхнього Єлевсіяприкликав, посадив у темницю і пішов на Персію. Коли ж він, окаянний, погано загинув, звільнили єпископа, і сяяв град той світлом святої віри, утверджуваний і загороджений, як стіною непорушною, великим за нього до Бога заступництвом тих святих мучеників, їхніми ж молитвами нехай і ми отримаємо зцілення хворобам нашим душевним і тілесним, благодаті і милости від Господа нашого Ісуса Христа нехай сподобимося.

Цих святих мучеників страждання ширше описане в Спириді монастиря Кизицького, який у Казанському граді, царства Великоросійського.

У той самий день пам'ять преподобного отця нашого Мемнона Чудотворця

Преподобний отець наш Мемнон з юних літ Богові себе віддав і став чистим вмістилищем Святого Духа, підкорив плоть духові, умертвив пристрасті суворим у багатьох трудах перебуванням і став монахам начальником. За рівноангельське життя своє прийняв від Бога щедрий дар чудотворення, і зцілював недуги невиліковні, і чуд багато робив. На сухому місці молитвою джерело водне вивів, у хвилях морських корабель, що терпів від бурі і тонув, явленням своїм від потоплення багато разів рятував. Коли пруги напали і всі плоди й траву губили, їх вигнав. Й иншого багато робив преславного, за те чудотворцем названий був. І багато років у постництві подвизався, і, Богові життям добродійним догодивши, відійшов, радіючи, до Господа, якого полюбив. Не лише у житті своєму, а й після переставлення чудодіяв: від гробу його давалися зцілення всіляким хворобам, й одним прикликанням імени преподобного відганяли пругів і будь-яку шкоду демонську, — прославляв угодника свого Бог, славлений у святих своїх навіки. Амінь.

У той самий день пам'ять святих мучеників Діодора і Родопіяна-диякона, які в Карійському краю, у граді Афродисії, від своїх же громадян камінням за Христа були побиті, за царювання Диоклитіяна.

Місяця квітня на 30-й день

Пам'ять святого апостола Якова Зеведея

Цей святий Яків, син Зеведеїв, брат же святого євангелиста Йоана Богослова, апостолом був одним із дванадцятьох, якого покликав Господь на учнівство від ловитви риби, — він разом з братом, покинувши корабель, і батька, і сіті, пішов за Ісусом на поклик Його божественний, і йшли за Ним усюди, слухаючи учення, що з пречистих уст Його виходило, і дивилися на чуда, які від Нього були, і полюбив їх Господь настільки, що одному дав прихилитися до грудей своїх, цьому ж обіцяв свою чашу, яку Сам випив. Але й вони настільки Господа свого полюбили й таку за Ним показали ревність, що вогонь з небес хотіли звести на невіруючих, аби стратити їх, і зробили б те, якби довготерпеливий Христос не заборонив їм. Цих обох і верховного апостола Петра Господь не полишав ніколи, не розповівши їм чогось, але саме їм більше від инших відкривав свої божественні тайни, як же на Тавор, коли захотів показати славу божества свого, взяв Петра, і Якова, і Йоана. Після вільних страстей, і воскресення, і вознесення Господа нашого і після прийняття Святого Духа святий апостол Яків Іспанію й инші краї пройшов, сповіщаючи Боже слово, і знову до Єрусалиму повернувся, і став для юдеїв страшним, наче грім, — насмілювався великою відвагою, учив про Христа Ісуса, що той є істинний Месія, Спаситель світу. І перемагав фарисеїв, і законовчителів із Божественного Писання, викриваючи і звинувачуючи жорстокість і невірство їхнє. Вони ж проти нездоланних слів його стати не могли, найняли золотом на нього одного філософа-волхва, на ім'я Єрмоген, щоб змагався з Яковом й осоромив учення його. Волхв цей зухвалий, не хотівши сам з Яковом розмовляти, послав учня свого на ім'я Філит, кажучи: «Не лише мене самого, але навіть мого учня не зможе Яків у суперечці здолати». Філит же розмовляв з Яковом святим, не зміг противитися премудрості Духа Святого, яка в апостолі була, наче німий, замовк, розчулився і, повернувшись до учителя-волхва, сповістив, що нездоланне учення Якова, що й чуда підтверджують. І радив учителеві, аби покинув своє учительство й захотів бути учнем Якова. Зухвалий же Єрмоген волхвуванням своїм прикликав бісів і звелів їм тримати Філита на одному місці, наче зв'язаного, щоб анітрохи не зміг порухатися. І казав: «Побачу, чи тебе Яків той визволить». Філит же послав одного таємно до апостола, сповіщаючи, що його біси Єрмогеновим волхвуванням зв'язали. Апостол же послав до нього обрусець свій, наказуючи, щоб, обрусець той взявши, сказав слова такі: «Господь звільнить закованих, Господь підводить скинених». І коли те сказав Філит, зразу звільнений від невидимих пут був: біси-бо обрусцяапостолового й сили слів вимовлених настрашилися, покинули Філита і втекли. Філит же, насміхаючись із Єрмогена, побіг до святого Якова, і від нього навчений був святої віри, й охрестився. Єрмоген же сповнився люті і гніву, закляв бісів, що служили йому, аби Якова і Філита привели до нього. І коли біси зблизилися до хатини тої, у якій Яків святий з Філитом був, зразу ангел Господній, велінням Божим, схопив бісів тих і, зв'язавши їх невидимими путами, мучив. І взивали, що чули всі, невидимі біси, мучені силою Божою, кажучи: «Якове, апостоле Христовий, змилосердися над нами, ми-бо, велінням Єрмогеновим, прийшли, щоб зв'язати тебе і Філита. І ось нині самі міцно зв'язані й люто мучені». Святий же Яків сказав: «Ангел Божий, який зв'язав вас, нехай звільнить вас, і йдіть приведіть до мене сюди Єрмогена без всілякої шкоди». І зразу біси були розв'язані, побігли до Єрмогена і, схопивши його, в мить ока поставили зв'язаного і просили апостола, щоб дозволив їм за свої образи помститися на Єрмогені. Апостол же спитав бісів, чому не зв'язали Філита, як же їм наказано було від Єрмогена. Відповідали біси: «Ми навіть мухи з дому твого зрушити не можемо». І сказав апостол до Філита: «Господь наш звелів добром віддавати за зло, тому звільни Єрмогена і вільним зроби його від бісів». І було так. Сказав апостол до Єрмогена, від пут бісівських звільненому: «Господь наш не хоче мати невільних слуг, що з примусу для Нього працюють, але — з вільної волі, тому йди, куди хочеш». І сказав Єрмоген: «Коли вийду з дому твого, зразу мене вб'ють біси, знаю-бо, наскільки лютий гнів їхній, і