Читати книгу - "Риль. Любов дракона"

Король тяжко зітхнув.

– Погоджуйтеся, Ваша Величносте, – знову прошепотів йому Радник, – ці крилаті його все одно вб'ють, куди не заховай, а так, може, викрутимось.

– Добре, нехай буде обшук.

– А щоб він пройшов швидше і ефективніше, – хижо посміхнувся дракон, – я відправлю з вами свого брата Фестіграна. Його допомога не буде зайвою.

На цьому обидві групи розійшлися – кожна у своїх справах.

Незворушність дракони зберігали лише до екіпажу, що стояв за воротами палацу. На очах ошелешеної від такого нахабства охорони вони неспішною, повною гідності ходою перетнули двір. Всюдисущий Радник, що виник за їх спинами, махнув рукою – нехай йдуть…

– Жени, – крикнув Ластіран візникові, акуратно поклавши на сидіння стогнучу від болю дівчину.