BooksUkraine.com » Класика » Через кладку, Ольга Кобилянська 📚 - Українською

Читати книгу - "Через кладку, Ольга Кобилянська"

146
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Через кладку" автора Ольга Кобилянська. Жанр книги: Класика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 115 116
Перейти на сторінку:
мене, - як змучимось собою або й життям, поїдемо в чужі сторони і, любуючись чужиною, будем і себе відновляти й відсвіжувати. Чи не добре? - спитала й усміхнулася.

Вона сиділа, я коло неї, і я обняв її рукою за стан.


- Коли це буде? - спитав я, заглянувши в її гарні очі.


- Відчуємо, Богдане.


Але досі ми цього ще не відчули. Лиш коли з часом опинився між нами наш хлопець, вона попросила мене завезти її літом у гори, щоб у лісах скріплявся він, а вона проходжувалася по місцях, що нагадували б їй хвилі, радісні й сумні з її дівочого життя, і того, котрого ніколи не забувала - її брата. Я вдоволив її скромне бажання, приєднуючись до них обох - як третій, що на довго не міг від них розлучатися.


В горах привітали нас, крім пані Міллер, що тепер уже посивіла, доктор Роттер з своєю жінкою Іриною Маріян, з котрою оженився в два роки по нашім весіллю. За нами прибула до своєї кузинки й колишня Наталя Ливенко, теперішня повдовіла пані Майорова Штейн. По розлуці з Нестором заручилась укоротці втайні з одним в її поклонників, а то з військовим добродієм майором Штейном, а в кілька день по від'їзді Нестора на полуднє вийшла за нього заміж, з котрим переживши у найбільший дисгармонії три роки, повдовіла й вернула до родичів, змінена й майже змарнована жінка.


- Коли б Нестор не був занедужав і помер, - звірилась мені одного разу з гірким смутком, - я була б своє поступування проти нього направила й за нього вийшла. З хвилею, коли відвернувся він від мене зражений на все, я переконалась, що любила лиш його одного, а всі інші були для мене лише розривкою. Коли я зачула про його хоробу, мене почала гризти совість, і з туги за ним я терпіла невиносимі муки. Щоб одначе заголомшити себе й не зрадитись і перед ним, що ігнорував мене знаним лиш мені способом, я подала своєму пізнішому чоловікові без намислу руку в надії, що переломлю тим у собі весь жаль і гризоту совісті; однак я страшно помилилася. Мій муж, чоловік не найтоншої вдачі, задивлявся й відносився до мене, як відноситься нетерпеливий їздець до зноровленого коня, поки передчасна смерть його не звільнила мене з пекельного ярма. Але, ви щасливі, добродію Олесь. - додала, поглянувши на мене своїми «морськими», в тій хвилі, з якогось раптового жалю звогченими очима - що свого часу були потіхою нещасного мого приятеля.


- Я щасливий, - відповів я й говорив правду, - хіба, що може би своїй жінці той закид зробив, що відволікала наше весілля все на пізніше. Але й те мало свою причину. Працею своїх рук виплачувала вона своє невеличке задовжене майно. А не вчинивши цього вперед, не хотіла в мою хату вступати. Саме коли впоралась з своїм довжником, котрий навчивсь її за той час шанувати, відійшов від нас і Нестор, вигладжуючи несвідомо і всі перепони, що лежали між нами. Ніхто його з нас не забуває, його пам'ять між нами живе вічно.


Молода женщина схилила сумно голову на руки, і з її очей зсунулися по лиці сльози.


- Кажуть. - обізвалася, гірко всміхаючися, - що попри двері кожного минає раз у житті щастя, впрошується в хату. А коли ту хвильку не достережемо, каємось цілий вік. Але ви щасливі, добродію Богдане, - повторила, як недавно, мов завидувала нам нашого щастя, - і з вами його сестра.


Я не відповів.


Моє око опинилось на ній, тій «сестрі», як саме вертала звідкись, алеєю нашим садом додому.


Струнка, ніжна й добра. І передусім ще завше найдорожча з моїх «мрій».



Чернівці, 5. XI 1940.








1



- Уряд - урядова служба, заняття на службі.





2



- Завід - професія.





3



- Голосна - відома.





4



- Квестія - питання.





5



- Свята простота (лат.).





6



- Скидатися - відмовлятися.





7



- Гуляти - танцювати.





8



- Самій (італ.).





9



- Оноді - недавно.





10



- Кругольня - місце, де грають в кеглі.





11



- Зрезигнувати - відмовитись.





12



- Період «натиску й бурі» (нім.).





13



- Ферії - канікули.





14



- Наборзі - нашвидку.





15



- Матура - останній іспит при закінченні навчання в гімназії.





16



- Колізія - суперечне, тяжке становище.





17



- Хосен - користь.





18



- Незабавки - незабаром.





19



- Драх - змій.





20



- Нотес - записна книжка.





21



- Feuerwerk (нім.) - фейерверк.





22



- Гамулиця - узда.





23



- Була реконвалесцентка - недавно перенесла хворобу.





24



- Зааранжувати - організувати, розпочати.





25



- Льос - виграшний білет.





26



- Смутний, м'який (лат.).





27



- Представлення - видовище.





28



- Кондоленційний - співчутливий.





29



- Еліта - вибране коло, цвіт.





30



- Період «натиску й бурі» (нім.).





31



- Штатський - державний.





32



- Маяк (нім.).





33



- Челло - віолончель.





34



- Ферії - відпустка, канікули.





35



- Штука - мистецтво.





36



- Адоратор - поклонник.





37



- Фантом - привид, примара.





38



- Муф - муфта.





39



- Літники - дачники.





40



- Мати конвікт - тримати столовників, які одночасно винаймають і помешкання.





41



- Склеп - крамниця.





42



- Фіякер - візник.


1 ... 115 116
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Через кладку, Ольга Кобилянська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Через кладку, Ольга Кобилянська"