Читати книгу - "Смертельний світ"

— Це таємниця автоматичної кобури, — сказав Бруко, вказуючи на гнучкий кабель. — Він абсолютно вільний поки використовуєш зброю, але коли хочеш сховати її в кобуру... — Бруко відкоригував щось і кабель став жорсткою прутиною, що вибила пістолет з рук Джейсона і тримала його в повітрі.

— Тоді прибираємо. — Прутина-кабель бжинькнула закидаючи пістолет назад у кобуру. — Діставальний рух, звісно, протилежний цьому.

— Чудовий пристрій, — сказав Джейсон, — однак як мені діставати зброю? Тре’ свиснути чи що там, щоб пістолет вискочив?

— Ні, тут не звуковий контроль, — відповів Бруко з розсудливим виразом. — Тут більш точний принцип. Ось, візьми лівою рукою схопи уявне руків’я. Напруж свій вказівний палець. Бачиш як працюють сухожилля на зап'ястку? Чутливі приводи торкаються сухожиль у правому зап'ясті. Вони ігнорують всі шаблони, крім одного, того що каже рука готова взяти пістолет. За якийсь час механізм повністю несвідомий. Коли потрібен пістолет - він в руці, не потрібен - він в кобурі.

Джейсон зробив хапальний рух правою рукою, зігнув вказівний палець. Раптово його руку охопив нищівний біль і пролунав сильний гуркіт. Пістолет був у його руці... половина пальців заніміла... а з дула здіймалась цівка диму.

— Звичайно, пістолет заряджений холостими поки не навчишся контролю. Зброя завжди заряджена. Запобіжника нема. Зверни увагу на відсутність спускової скоби. Це дозволяє, трохи більше зігнувши вказівний палець при витяганні зброї, зробити постріл щойно пістолет торкається рук.

То без сумніву була найбільш вбивча зброя з якою Джейсон коли-небудь вправлявся, щоправда й найважча в керуванні. Працюючи всупереч пекельного м'язового болю спричиненого високим тяжінням, він боровся за контроль над диявольським пристроєм. Він мав здатність доводити до сказу, швидко зникаючи в кобурі щойно він замірявся тиснути гашетку. Навіть гіршою була схильність вистрибувати перш ніж він був готовий. Пістолет вистрибував там де мала б бути його рука. Якщо пальці були не правильно зігнуті, їх розкидало вусібіч. Джейсон припиняв практику лиш коли вся його рука була суцільним бузково-синім синцем.

Повне оволодіння приходить з часом, проте він зрозумів, чому пирійці ніколи не знімали свою зброю. То було б наче позбутись частини власного тіла. Рух пістолета з кобури в руку був надто швидкий щоб його помітити. Це було точно швидше ніж нейронний імпульс, що змушував руку вставати у позицію хват пістолета. З усіх сторін це, очевидно, було як тримати блискавку на кінчиках пальців. Наведи палець і бам, маєш вибух.

*       *       *       *       *

Бруко лишив Джейсона практикуватись наодинці. Коли рука не здатна була   витримати болю він припинив тренування і попрямував до власної касарні. Повертаючись за ріг він вихопив проблиск знайомої постаті, що віддалялась.

— Мето! Зачекай хвильку! Хочу з тобою поговорити.

Вона нетерпляче повернулася коли він підчовгував настільки швидко як міг  в умовах подвійного тяжіння. В ній нічого не лишилось від знайомої дівчини з корабля. Важкі, до колін, чоботи, фігура її зникла під громіздким комбінезоном з якоїсь металевої тканини. Точена талія роздулась поясом каністр. Вираз її обличчя був холодно відсутнім.

— Мені тебе бракувало, — сказав він. — Не думав, що ти теж в цій будівлі. — Він сягнув по її руку, однак вона відвела її в недосяжну область.

— Чого ти хотів? — запитала вона.

— Чого я хотів! — він повторив це з ледь прихованою злістю. — Це Джейсон, пам'ятаєш мене? Ми друзі. Друзям дозволено спілкуватись без якогось підтексту.

— Що сталось на кораблі не має нічого спільного з тим, що відбувається на Пирі. — Вона нетерпляче рушила вперед, не перестаючи говорити. — Я скінчила свій курс поновлення і маю вертатись до роботи. Ти залишишся тут, в убезпеченій будівлі, тому ми не побачимось.

— Чому б тобі не сказати з рештою дітей... так звучать твої слова? І не намагайся втекти, спочатку ми маємо владнати дещо...

Джейсон зробив помилку простягши руку щоб її спинити. Він навіть не зрозумів, що сталося далі. Мить він стояв... наступної він вже простягся на підлозі. Його плече було в синцях, а Мета зникла в коридорі.

Шкутильгаючи в свою кімнату він проклинав жінок взагалі і Мету зокрема. Завалюючись в кам'яне ліжко, він спробував згадати причини, що насамперед привели його сюди. І поставив їх навпроти постійної каторги тяжіння, снів сповнених страху спричинені ним, мимовільне презирство цих людей до будь-кого чужого. Він швидко припинив зростаючу ідею жаління себе. За стандартами пирійців він був м'яким і безпорадним. Якщо йому важило на зміні їх думки про нього на кращу, то мусив змінити шмат речей.

Потім він занурився зморний сон, що порушувався лиш пронизливими страхами його марень.

VII.

Вранці Джейсон прокинувся з сильним головним болем і почуттям ніби й зовсім не  спав. Узявши якісь, ретельно дозовані Бруко стимулятори, він знов замислився про поєднання чинників, що начинили його сон тим жахом.

— Швидше їж, — сказав йому Бруко коли вони зустрілися в їдальні. — Не можу більше приділяти тобі час для індивідуального навчання. Ти приєднаєшся до регулярних занять і відвідуватимеш обов'язкові курси. Приходь до мене тільки у випадку особливих проблем, з якими інструктори чи тренери не зможуть впоратися.

Класи — чого й слід було сподівався Джейсону — складались з суворолицих  маленьких дітей. З їх компактних тіл, позбавлених беззмістовних манер, можна було розпізнати пирійців. Проте вони були достатньо дитячими щоб вважати дуже смішним перебування дорослого в своїх класах. Зіщуленому за однією з крихітних парт, розчервонілому Джейсону це аж ніяк не скидалось на жарт.

Вся схожість зі звичайною школою скінчилась на фізичній формі класу. Через одну деталь, кожна дитина — незалежно наскільки мала — була озброєна. А всі курси були зосереджені на виживанні. Єдина можлива оцінка в подібній навчальній програмі була сто відсотків, і учні залишилися на курсі поки не засвоювали його досконало. Не було жодного звичайного шкільного предмету. Ймовірно вони вивчались по закінченні дитячої школи виживання, коли вони могли самотужки сміливо зустрітись зі світом. Що й було логічним і черствим поглядом на речі. Насправді, логічним і черствим можна описати будь-який вид діяльності пирійців.

Більшість ранкового часу минула у вивченні принципу роботи однієї з аптечок,  пов'язаних довкола талії. То був визначник отрути, який потрібно