Читати книгу - "Щоденники Ієрихар. Ваза"

Четвертий. Для землян досі властива жорстокість у ставленні до істот нижчого ступеня розвитку, яких тут називають тваринами. Їх убивають, але використовують не лише як їжу, що можна якось зрозуміти, зважаючи на особливості людського організму, а що найжахливіше — їхні шкури носять на собі особи, особливо жіночої, але також і чоловічої статі, як одяг і взуття, або й просто як прикраси. Ця жорстокість, дикунство, якими навіть пишаються, оцінюючи шкури за особливою шкалою, непояснимі з точки зору істот з вищим ступенем розвитку, розумом. Так само незрозуміле з точки зору космічних законів і філософії масове знищення природи (флори) на планеті, навмисне забруднення атмосфери, зокрема, повітря, яким вони дихають.

П’ятий. Масовим є виробництво речовин і напоїв, які значно скорочують життя землян, призводять до різноманітних хвороб, гальмування розумового розвитку. Це не можна назвати інакше як загальною програмою самознищення.

Шостий. Як не дивно і не абсурдно, спробою втечі від реальності цієї планети є так звана секс-індустрія. Тобто намагання перетворити на один з провідних напрямків діяльності і прибутків елементарні природні інстинктивні потреби мешканців планети і стосунки між статями. Те, що мало би бути виявом найвищих почуттів і чистої суті аборигенів Неміони-Землі (зазначимо все ж, що є численні спроби це опоетизувати, тобто надати вищої символічності цим почуттям), перетворилося не тільки у вияв нижчих інстинктів, але й, як не дивно та не огидно, у предмет торгівлі-продажу, спекуляцій та неадекватних оцінок. Фактично, природні стосунки мешканців планети прирівняні до умовної ціни камінців та інших нібито цінних предметів. Це виявляється не лише у купівлі-продажу їхніх тіл, але саме тіло як таке втрачає духовну субстанцію і залишається лише фізичною ознакою існування й задоволення, що є поверненням до нульового ступеня існування живої речовини.

Сьомий. У багатьох жителів цієї планети виявляється патологічне прагнення панувати над іншими будь-якою ціною, в тому числі шляхом знищення однієї чи кількох осіб, а ще частіше (за їхніми вимірами) сотень, тисяч і навіть мільйонів мешканців планети. Причому потреба влади найчастіше прикривається також неправдивою інформацією. Масовим, майже повсюдним є підкорення свідомості жителів саме завдяки неправдивій інформації, яку вони із бажанням і задоволенням вважають за істину, знаючи про її неправдивість. Тим самим вони завдають величезної шкоди собі й суспільству загалом, спотворюють його розвиток і викривляють мету — вдосконалення людського розуму, розвиток особистості й засобів забезпечення життєдіяльності.

Усе вище сказане дозволило висунути теорію про масове психічне захворювання жителів Неміони-Землі, яке сприяє її катастрофі й самознищенню. Як ви знаєте, ця теорія набула популярності в колах наших неміоно- чи землезнавців. Однак, існувала й протилежна точка зору. Доволі високий рівень інтелекту землян і розвиток земної науки і техніки, хоч і у специфічних формах, викликав заперечення і сумніви щодо масового психічного розладу жителів цієї планети, який найбільше виявлявся в окремих її частинах. Висувалася гіпотеза про прихований механізм розвитку і психопсихологічну потаємну мету цього загадкового суспільства.

Оскільки таємні побічні дослідження жителів Землі, зокрема того, що вони називають мозком, не дало бажаних результатів, групою вчених, до яких, на жаль, належав і я, було вирішено провести експеримент «Глибоке внутрішнє впровадження». Суть його полягала в тому, щоби користуючись досягненнями нашої науки, переселити учасників експерименту — науковців Трамедіону — в тіла землян, причому у переважній більшості в зародковому стані. Це давало можливість новим тілам набути саме земних якостей. Вони були землянами в повній мірі — з усіма особливостями психофізичного і біологічного розвитку. Більше того, вони були абсолютно незалежні від нас у своєму розвитку. Жили, росли, мислили, розвивалися, обирали життєвий шлях, професії саме як земляни, на основі людського біологічного матеріалу, змодельованого з людських генів. Хоча впроваджені в ці гени супермікромікроскопічні датчики фіксували й передавали на спеціальні прилади інформацію про фізичний і психічний розвиток у всіх його проявах і ступенях. Метою експерименту було розгадати феномен жителів Неміони-Землі, зрозуміти хід цього розвитку, думок і мотивів, причини неадекватної з точки зору нашої цивілізації поведінки землян.

Були відібрані 20 добровольців, і ми впровадили їх після відповідного перетворення у тіла землян, котрі представляли різні етнічні групи і раси. Ми вирішили застосувати принцип спресованості і компенсації часу. Тобто, проживши за земними мірками значний відрізок життя, учасники експерименту поверталися на наш зореліт, а відтак і на Трамедіон, майже такими ж за віком, як і були до експерименту. Причому з їхньої пам’яті стиралося все, що стосувалося перебування і життя в людському тілі, в образі землян. Заради чистоти експерименту ми не втручалися жодним чином в життя, життєдіяльність, розвиток і долі учасників експерименту, з моменту їхнього земного існування. Передбачалося лише, що у випадку їхньої загибелі як землян, вони негайно, за спеціальним сигналом, покидають земне тіло. Слід зазначити, що таких випадків було лише два — з науковцями Катріонелле і Матвіорділоном, котрі були достроково евакуйовані на зореліт і після адаптації — на Трамедіон.

Серед учасників експерименту була й науковець — супермагістр триординарного ступеня Ієрихар. Перетворена в землянку в одній з найпарадоксальніших частин, за рівнем психофізичних характеристик її мешканців, Землі, яку тут називають Україною, Ієрихар жила і розвивалася як землянка протягом усього земного строку експерименту — 46 років, коли система адаптації раптом — уперше — почала давати збій. У Ієрихар в її земній подобі почали виявлятися якості, властиві їй, як жительці Трамедіону, зокрема вміння літати, в її земному мозку почали з’являтися картини нашої планети, більше того, земні тварини почали сприймати її як незрозумілу чужу істоту, хоча вона продовжувала перебувати в земному тілі.

Зрештою відбулося її самоперетворення із землянки в трамедіонку. Вона сама прилетіла до нашого зорельоту. Була евакуйована на Трамедіон. Загальний стан її добрий. Пам’ять про земне існування стерта. На жаль, проведені дослідження не дали змоги встановити причини, що призвели до проявів у земному тілі Ієрихар її якостей жительки Трамедіону. Ніяких відхилень у її психофізичному розвитку не виявлено. Не виявлено також відхилень і поломок у роботі приладів, які фіксували прояви земного стану й діяльність органів, зокрема мозку Ієрихар в образі мешканки Неміони-Землі.

Щодо подальшої долі проекту, продовження чи згортання його, то її віддаємо на ваш розсуд. На жаль, висновки про подальшу долю планети Неміона, вона ж Земля, викладені в окремій доповіді, яка ґрунтується на основі наших досліджень, невтішні. Результати досліджень загалом (тут дані