Читати книгу - "Сильмариліон"

Люди Див., зокрема: 13, 29, 30, 98-100, 139-148, 194, 197; див. також: Атани, Діти Ілуватара, Східняни.

Люди Короля Нуменорці, вороже налаштовані до елдарів і еленділів. 276, 277,280

Мім Дрібногном, у чиєму домі (Бар-ен-Данвезі) на пагорбі Амон-Руз мешкав зі своєю розбійницькою зграєю Турін; Мім виказав їхнє лігво оркам; загинув од руки Гуріна в Нарґотронді. 208-210, 240

Маблунґ Доріатський ельф, головний капітан Тінґола, друг Туріна; званий «Важкий-на-Руку» (це — значення імені Маблунґ); його вбили гноми в Менеґроті. 188, 189, 193, 234-235, 239, 244

Магал Так гноми іменували Ауле. 32

Маганаксар Коло Судьби поза брамами Валінору — там були престоли валарів, на яких вони сиділи під час ради. 26, 41, 62, 71, 74

Маґлор Другий син Феанора, видатний співак і менестрель; мешкав у землях, названих Маґлорова Пустка; наприкінці Першої Епохи разом із Маезросом заволодів двома Сильмарилами, які залишились у Середзем’ї, та викинув свого в Море. 50, 76, 113, 120, 138, 257, 258, 261, 236-265

Магтан Вправний нолдорський коваль, батько Неарданель — дружини Феанора. 54

Маґлорова Пустка Територія поміж північними рукавами Ґеліону, де не було жодного пагорба, який би заступав її від Півночі. 121

Маґop Син Малаха Арадана; очільник людей, котрі пішли слідом за Марахом у Західний Белеріанд. 142

Маеґлін «Гострозорий» — син Еола й Арезель, Турґонової сестри, котрий народився в Нан-Елмоті; здобув владу в Ґондоліні й виказав його розташування Морґотові; загинув од руки Туора під час плюндрування міста. Див.: Ломіон. 86,131— 137, 207, 250-253

Маезрос Найстарший син Феанора, званий іще Високим, котрого Фінґон урятував із Танґородріму; мешкав на Пагорбі Гімрінґ і правив довколишніми землями; створив Союз Маезроса, який розпався під час Нірнает-Арноедіаду; загинув наприкінці Першої Епохи, забравши зі собою один Сильмарил. 50, 76, 103-112, 197, 256, 257, 261, 263-265

Молах Син Мараха; отримав ельфійське ім’я Арадан. 141

Малдуін Притока Тейґліну; приблизне значення назви — «Жовта Ріка». 211

Малий Ґеліон Один із двох рукавів-приток ріки Ґеліон на півночі, що брав початок на Пагорбі Гімрінґ. 119

Маліналда «Золоте Дерево» — назва Лауреліни. 26

Манве Найзначніший серед валарів, його ще звали Сулімо, Старший Король, Правитель Арди. У різних місцях; див., зокрема: 7-9, 13-17, 23, 27, 44, 92, 93, 106

Мандос Місце мешкання в Амані вали Мандоса, який насправді звався Намо, Суддя, хоча це ймення рідко вживали, натомість і його самого називаючи теж Мандосом. Про валу: 13,16,17, 337,41,71, 82,259,266. Про місце помешкання (включно з Чертогами Мандоса, Чертогами Чекання, Домами Померлих): 16, 54, 55, 58, 190. Про Судьбу Нолдорів і Прокляття Мандоса: 81

Марах Очолював третє рушення людей, котрі вступили до Белеріанду; предок Гадора Лоріндола. 140-144,149

Марділ Званий Вірним; перший Правлячий Намісник Ґондору. 310

Мар-ну-Фалмар «Земля попід Хвилями» — так після Повалення називали Нуменор. 293

Маяри Айнури нижчого, ніж валари, рівня (однина — мая). У різних місцях. Див., зокрема: 18-19.

Меліан Одна з мая; полишила Валінор і прибула в Середзем’я; згодом — Королева при Королі Тінґолі в Доріаті, довкола якого вона створила зачарований пояс, Пояс Меліан; матір Лутіен, праматір Елронда й Елроса. 19, 45—46, 85-87, 89-91, 124-125, 271 «Розділ 19» у різних місцях, 168, 169, «Розділ 21, 22» у різних місцях, 241, 243-244, 271

Мелкор Квенійське ймення великого вали-бунтівника, котрий породив зло і за походженням був наймогутнішим із айнурів; згодом його почали іменувати Морґотом, Бауґліром, Темним Володарем, Ворогом тощо. Ім’я Мелкор означало «Той, хто зростає на Силі»; синдарська форма його імення — Белеґур, однак її ніколи не вживали, використовуючи натомість зумисне змінену форму Белеґурт — «Страшна Смерть». У різних місцях (після викрадення Сильмарилів його зазвичай називали Морґотом); див., зокрема: 5-10,23,24,59-69, 92, 93, 123, 266, 282

Менеґрот «Тисяча Печер» — утаємничені чертоги Тінґола та Меліан на ріці Есґалдуін у Доріаті; див., зокрема: 87, 89, 91, 107, 173, 181, 187, 188, 192, 241, 244, 246

Менелділ Син Анаріона, Король Ґондору. 309

Менелмакар «Небесний Фехтувальник» — сузір’я Оріон. 37

Менелтарма «Опора Небес» — гора в центрі Нуменору, на вершині якої було Святилище на честь Еру Ілуватара. 271,273,

Мерет-Адертад «Свято Возз’єднання», яке влаштував Фінґолфін поблизу Плес Івріну. 109

Мінас-Анор «Вежа Сонця» (також просто Анор), яку згодом назвали Мінас-Тіріт; місто Анаріона біля підніжжя Гори Міндоллуін. 304, 308-310

Мінас-Ітіл «Вежа Місяця», згодом звана Мінас-Морґул; місто Ісілдура, збудоване на виступі Ефель-Дуату. 310

Мінас-Морґул «Вежа Чаклунства» (також просто Морґул) — так звався Мінас-Ітіл після того, як його захопили Примари Персня. 274, 364

Мінастір Див.: Тар-Мінастір.

Мінас-Тіріт (1) «Вартова Вежа», яку збудував Фінрод Фелаґунд на Тол-Сіріоні; див.: Тол-ін-Ґаурот. 116, 155, 157, 176

Мінас-Тіріт (2) Пізніша назва Мінас-Анора. 310. Його ще називали Місто Ґондор. 310

Міндеб Притока Сіріону, що текла поміж Дімбаром і Лісом Нелдорет. 117, 206

Міндоллуін «Стрімкий Блакитноголов» — гора, що здіймалася позаду Мінас-Анора. 304

Міндон-Елдаліева «Пишна Вежа Елдаліе» — вежа Інґве в місті Тіріоні; також просто Міндон. 48,79

Міріель (1) Перша дружина Фінве, матір Феанора; померла після народження сина. Її ще звали Сірінде — «Вишивальниця». 53-54, 60

Міріель (2) Донька Тар-Палантіра, котру Ар-Фаразон силоміць узяв за дружину; у статусі королеви прибрала ймення Ар-Зімрафель; також звана Тар-Міріель. 291

Міст через Есґалдуін Див.: Іант-Іаур.

Мітлонд «Сірі Гавані» — ельфійські порти в Лунській Затоці; також звані Гаванями. 318

Мітрандір «Сірий Пілігрим» — ельфійське ймення Ґандалфа (Олоріна), одного з істарів (чарівників). 313-315,318

Мітрім Назва великого озера на сході Гітлуму, а також довколишніх територій на захід од гір, які відділяли Мітрім від Дор-ломіну. Назва прийшла від синдарських ельфів, котрі там мешкали. 101-108, 115, 248

Міцнолукий Переклад слова Куталіон — імені Белеґа. 215

Морвен Донька Бараґунда (племінника Барагіра, батька Берена); дружина Гуріна, матір Туріна та Нініель; її ще називали Елезвен (у тексті перекладено як «Ельфопрекрасна») та Володарка Дор-ломіну. 147, 220-225, 234, 236, 238, 239

Морґот «Чорний Ворог» — ймення Мелкора, яким після викрадення Сильмарилів найперше нарік його Феанор. 19,71— 76 і відтоді в різних місцях. Див.: Мелкор.

Морґул Див.: Мінас-Морґул.

Мордор «Чорна Земля», також звана Землею Тіні; Сауронове володіння на схід від гір Ефель-Дуату. 278, 292, 304-309, 318

Моріквенди «Ельфи Темряви»; див.: Темні Ельфи. 46, 103

Морія «Чорне Провалля» — пізніша назва Кгазад-думу (Газодронду). 15, 298, 300, 306

Мормеґіл «Чорний Меч» — так звали Туріна, коли він був капітаном