Читати книгу - "Мелодія кави у тональності кардамону"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
10
Сокаль — містечко за 85 км від Львова.
11
Сепарація — шлюб не розривається, проте подружжя мешкає окремо і фактично припиняє спілкування. Дозвіл на сепарацію надає Церковний трибунал. Новий шлюб неможливий. Хіба після визнання не чинним попереднього.
12
Натяк на польське повстання шляхти проти уряду в лютому 1846 року. Селяни-мазури пішли проти повстанців-шляхтичів, нападали на маєтки, грабували та вбивали. Загинули сотні шляхтичів.
13
Куликів — містечко за 15 км від Львова. Відоме від початку ХІV ст. Найвідоміша пам’ятка — готичний костел Св. Миколая, один із найстаріших в околицях Львова.
14
Кацабайка — верхній одяг польських і русинських жінок Галичини. З широкими рукавами, яскравого кольору, обшитий хутром.
15
Хорунщизна — місцевість між р. Полтвою, Калічою та Шембековою горами.
16
Готель «De La Rus» — готель «Жорж» (колишній «Інтурист»).
17
Респектована панна — незаміжня дівчина, яка постійно проживає у когось і має безкоштовне утримання з огляду на власні чи родинні заслуги.
18
Новий міський театр — нині театр ім. М. Заньковецької. Збудований коштом графа Станіслава Скарбка у 1832–1842 рр.
19
Площа Каструм (castrum — замок) — площа, що залишилася на місці Низького замку.
20
Костел Св. Антонія — з 1786 р. парафіяльний для римо-католиків Личаківського передмістя.
21
Гранат — дорогоцінний камінь. Особливо цінується яскраво-червоний чеський гранат (піроп). Дуже модним був у ХІХ ст.
22
Сиктуська вулиця — нині вул. Дорошенка.
23
Книгарня Карла Вільда знаходилася на площі Ринок і мала першу у Львові випозичальню книг та аристократичний салон. У книгарнях тих часів не лише продавали книжки, але й передплачували газети та журнали, купували ноти, папір, приладдя для писання, квитки до театру, антикваріат, твори мистецтва.
24
Гетьманські вали — нині центральна алея проспекту Свободи.
25
Площа Святого Духа — тепер площа Івана Підкови, в середині ХІХ ст. там була будівля гауптвахти.
26
На поч. і в сер. ХІХ ст. кольорова білизна вважалася неелегантною і навіть аморальною.
27
Головна площа — площа Ринок.
28
Аптека «Під золотим оленем» — пл. Ринок, 18. Існувала з поч. ХІХ ст. Належала родині Зенткевичів, яка займалася аптекарською справою ще з XVІ ст.
29
Вул. Жидівська — входила до складу єврейської дільниці. Євреї мали право мешкати лише в гетто до 1868 року.
30
Зброївня — міський арсенал. У сер. ХІХ ст. вулиця при ньому називалася За Зброївнею бічною і належала до єврейської дільниці.
31
Байки — давня назва місцевості в районі вул. Котляревського, Глибокої, Київської, Генерала Чупринки. В сер. ХІХ ст. напівсільська оселя.
32
Новий Світ — назва з’явилася на поч. ХІХ ст. і закріпилася за шляхом, що зв’язував Сокільницьку дорогу з рогаткою на Городоцькій дорозі.
33
Маєрівська вулиця — теперішня вул. Січових стрільців. Прокладена у 1840-х рр. серед садів, що належали Маєру.
34
Кастелівка — в сер. ХІХ ст. місцевість поблизу сучасної вул. Сахарова.
35
Широка вул. — вул. Коперніка. При ній знаходилася греко-католицька Духовна семінарія і церква Св. Духа.
36
Пелчинський став знаходився під узгір’ями Цитаделі. Зараз це площа навпроти входу в парк ім. Б. Хмельницького. У середині ХІХ ст. — улюблене місце прогулянок львів’ян, при ньому була військова школа плавання, відбувалися святкові забави.
37
Оссолінеум — тепер наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Заснована 1823 року.
38
Гора Вроновських разом із Калічою та Пелчинською горою утворюють комплекс Цитаделі.
39
Літні контракти починалися з початку червня і збігалися з двома ярмарками. Справи фінансові та господарські поєднувалися з розвагами і балами.
40
Вали — місце прогулянки львів’ян у ХІХ ст. Виникли на місці валу та засипаного рову в кінці XVІІІ ст. Зараз алея на проспекті Свободи.
41
Дезабільє — ранковий одяг епохи кринолінів.
42
На день св. Сильвестра припадає святкування Нового року.
43
Князь Меттерніх — всевладний канцлер уряду, головний творець Священного союзу 1815 року.
44
Фестини — святкова забава, фестиваль (діал., заст.).
45
Бюрко — письмовий стіл (діал., заст.).
46
Вул. Куркова — сучасна Лисенка. Після того, як 1848 року згоріли редутові зали, редути переселилися на Стрільницю при вул. Курковій.
47
Стеаринові свічки набули поширення в середині ХІХ ст., але так яскраво світили, що виникло побоювання, ніби вони шкідливі для очей, а тому перед ними ставили екрани та абажури.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мелодія кави у тональності кардамону», після закриття браузера.
