Читати книгу - "Вники, Міхал Шьмеляк"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
спокійно спати.
– А якщо нечистий?
– Моя совість завиє, як вовк із защемленими яйцями.
– А потім скажеш мені, що відбувається?
Косма усвідомлював ризик прохання техніка про послугу. Ця абсолютно чесна людина не
залишиться байдужою до результату, який вкаже на вбивцю.
– Якщо тип нам засвітиться, поговоримо. Якщо ми вирішимо, що це потрібно, я сам заведу на нього
течку.
– Домовилися, – усміхнувся технік.
Він обережно взяв у Косми стаканчик і подивився на поліетиленовий пакет із логотипом мобільного
кафе.
– Повний професіоналізм, пане Ейхерст.
– Ми граємо так, як дозволяє противник.
– Але це не була іронія, для Касперчака я знімав відбитки використаного презервативу, який він
дістав зі сміттєвого відра своєї дочки.
– Не хочу слухати.
– На результати зачекаєш?
– Зателефонуй мені після роботи, зараз в мене є справи, — відповів Косма і вийшов з кімнати.
Він не хотів бути присутнім під час зняття та перевірки відбитків. Якщо вискочить вбивство, про яке
згадував чоловік, йому довелося б негайно обговорити це питання з Анджеєм, а так у нього буде час все
обдумати.
Технік подзвонив після четвертої вечора.
– Я чекав до самого кінця служби, – сказав він, – бо якби вискочив якийсь фант, я б не витримав
напруги і мусив би відразу подзвонити.
– А він вискочив? – спитав Косма, обережно, щоб не обпекти язика, попиваючи гарячий чай.
– Ти сидиш?
– Заспокойся, — відповів він. – Немає такої інформації, яка б мене збила з ніг.
– В мене попадання, — швидко сказав технік. У його голосі було підозріло занадто багато
хвилювання, тож це, мабуть, було вбивство.
– Валяй!
– Попадання з 1997 року. У Сосновці, в районі Казімєж Гурничий, знайшли вбитою п'ятнадцятирічну
дівчину. Її задушили і зґвалтували. Було зафіксовано багато слідів, у тому числі сперма злочинця та ціла
низка відбитків пальців.
– Курва! – сказав Косьма, зробивши ще один ковток чаю.
– Ну, курва, – підтвердив Анджей.
– Тож совість все-таки завиє.
– Ви згадував, що як вовк з защемленими яйцями?
– Так.
– Тоді я тобі скажу, як ціла їх зграя. Тому що це перше попадання а з 97-го по 99-й у мене є ще вісім
попадань, усі з того ж регіону. Преса називала його "Бестією з вугільного басейну"60.
А потім Косма втратив відчуття в пальцях і чашка з чаєм розлетілася об підлогу.
ЕПІЛОГ
59
AFIS – (англ. Automated Fingerprint Identification System) – дактилоскопічний реєстр з системою
пошуку.
60
Злочини його стали основою фільму "Я – вбивця" 2016 року (студія "Нетфлікс").
144
Кабінет єпископа Мар’яна Кавенського був залитий червневим сонцем, різким і наполегливим, що
ображало гідність важких меблів і картин на стінах. До них пасувала лише напівтемрява, пил і дим від
дорогих сигар. Усе тут здавалося незмінним, вічним, більшим, ніж барокові чи ренесансні храми. Сам
єпископ сидів за столом і кидав на Косму погляди, які було важко розібрати.
Чи він дивився на нього як на племінника, який не до кінця виконав своє завдання? А може, скоріше, побачив перед собою поліцейського, який не до кінця виконав свою роботу? Космі, мабуть, було
байдуже. У нього боліла голова, йому наклали дванадцять швів, і відтепер вони стануть апостолами, який
повідомлятимуть світові погану новину про те, що йому можна просто дати по пиці. Або добру, що він
вижив. У будь-якому випадку вони будуть проповідувати всім, тому що шрам починався над правим оком і
утворював не дуже рівну доріжку, яка зникала під чілкою.
Також у нього боліли ребра, особливо зламані, розбиті пальці та розбитий ніс. Перед тим, як
відвідати дядька, він зайшов до "Жабки"61 купити пляшку води, а перед магазином його зустрів місцевий
безхатько, п'яничка і хуліган у всіх сенсах цього слова, який вихвалявся всіма атрибутами своєї професії, тобто від нього несло. як від калюжі сечі, обличчя було таким же забороненим, як і нацистська ідеологія, а в
його п’яних очах було витатуйоване бажання горілки. Він глянув на Косму і замість того, щоб попросити
звичайну грошову допомогу, поплескав його по плечу.
– Пане директоре, сподіваюся, що той інший виглядає гірше.
– Їх було кілька, — відповів Косма.
– Молоток. – чоловік знову поплескав його по плечу. – Не знаю, хто тобі так влаштував, але якщо ти
знаєш чоловіка, я можу йому влаштувати подібний відпочинок за рахунок енефзету62.
Косма був зворушений цією несподіваною добротою і дав п'яничці цілі п'ятдесят злотих. З роздумів
його вирвав голос дядька.
– Його вбили?
– Так.
– Бідний хлопець.
Косма дивився дядькові прямо в очі і все ще думав, що йому робити. Час у лікарні
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вники, Міхал Шьмеляк», після закриття браузера.