Читати книгу - "Артеміс Фаул. Випадок в Арктиці, Йон Колфер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рут спохмурнів.
— Північна Росія — не найкраще місце для нас. Там наш захист не працює через радіацію.
— То вже мої проблеми, — сказав Артеміс. — Людина, яку я хочу врятувати, — мій батько. Із того, що мені відомо, вже може бути запізно. Тож у мене дійсно немає часу на переговори.
Схоже, Хлопець Бруду говорив серйозно. Навіть у Холлі серце на мить відтаяло. Але вони ж знають того Артеміса Фаула, і все це може бути частиною його плану. Рут прийняв рішення.
— Домовилися, — сказав він і простягнув руку.
Вони потисли один одному руку. Ельф і людина. Історичний момент.
— Добре, — продовжив Рут. — Фоулі, буди великого і перевір гоблінівський транспортер.
— А я? Повертаюся до обов’язків сторожа?
Якби Рут не був командиром, він би розреготався.
— Е, ні, капітане. Ти будеш нашим найкращим пілотом транспортера. Ти вирушаєш до Парижа.
ГЛАВА 5: ТАТУСЕВА ДОНЕЧКА
Лабораторія «Кобой», Східне Узбережжя, Небесне місто, ельфи
ЛАБОРАТОРІЇ «Кобой» містилися у печерах, видовбаних у скелі Східного Узбережжя Небесного міста. Лабораторії розташовувалися на восьми поверхах, з п’яти боків їх оточувала скеля півмилі завширшки, увійти можна було тільки з одного боку. Керівництво посилило охорону, і хто б їх звинуватив? Урешті-решт, Б’ва Келл саме їх обрали жертвами підпалу. Рада навіть дала компанії дозвіл на використання зброї, адже якщо «Кобой» зникне, разом із ними зникне і вся охоронна система Небесного міста.Якби якийсь гоблін із Б’ва Келл наважився штурмувати лабораторії «Кобой», його б зустріли ДНК-
ДНК-гарматами, що спочатку сканували нападника, а потім розщеплювали його на молекули. В будинку не було жодного місця, яке б не простежувалося камерами. Ніде сховатися не можна було. Надійна система.
Та гобліни навіть і хвилюватися не мали чого. Охорона лабораторій власне працювала проти допитливих офіцерів ЛЕП, які могли з’явитися дуже неслушної миті. Тріаду гоблінів заснувала саме Опал Кобой. Напади на «Кобой» були лише димовою завісою, щоб відвернути підозри: операцією з батарейками і діяльністю Б’ва Келл керував геніальний мозок мініатюрної піксі. Тобто вона була одним із керівників. Але чому така заможна особа погодилася мати справу з бандою гоблінів, що промишляли в тунелях?
Від самого народження від Опал Кобой не вимагали нічого особливого. Вона народилася в заможній родині піксі на Прінсіпаліті Хілл, і її батьки були б цілком задоволені, якби юна Опал просто закінчила приватну школу, отримала диплом якогось мистецького ВУЗу й одружилася з підходящим віце- президентом.
Власне, її батько, Феролл Кобой, уважав, що ідеальна дочка має бути помірно розумною, дуже привабливою і, звісно, люб’язною. Але характер в Опал був зовсім не таким, як того бажав Феролл. У десять місяців вона вже ходила без допомоги, в півтора роки мала словарний запас у п’ятсот слів. На свій другий день народження дівчина викрутила свій перший дисковод.
Опал розвивалася швидко, була впертою і гарною. Небезпечна комбінація. Феролл уже й забув, скільки разів він усаджував доньку, наказуючи лишити справи дрібним піксі. Урешті-решт, Опал узагалі відмовилася їх бачити. Така ворожість дуже непокоїла.
Феролл мав повне право непокоїтись. Перше, що зробила Опал у коледжі, — кинула факультет історії мистецтва і приєдналася до лав суто чоловічого братерства інженерів. Не встигла вона отримати сувій диплома, одразу ж відкрила майстерню, аби лише досадити батькові. Швидко почала отримувати патенти. Глушник, що перетворював звичайнісінький мопед на швидкісне авто, розважальна система ЗD і, звісно, фірмова розробка — крила «Дабл-Декс».
Після того як Опал зруйнувала батьків бізнес, вона скупила всі його акції за смішною ціною і забрала бізнес під своє крильце, назвавши лабораторіями «Кобой». Через п’ять років у лабораторій «Кобой» було більше оборонних контактів, ніж у будь-якої іншої компанії. А через десять років у Опал Кобой було більше патентів, аніж у будь- якого ельфа. Окрім кентавра Фоулі.
Але цього їй було недостатньо. Опал Кобой забажала влади, якої не мав ніхто, хіба що монархи в давні часи. На щастя, вона знала, хто допоможе їй отримати таку владу. Розчарований офіцер ЛЕП, одногрупник із коледжу. Такий собі Брайар Каджон...
Брайар міг із повним правом ненавидіти ЛЕП, після всіх тих публічних принижень, які він зазнав від Джуліуса Рута. Той, до .речі, лишився непокараним. І не лише це. Він утратив командирські жолуді після тієї катастрофічної історії з Артемісом Фаулом...
Опал лишилося тільки підкинути пігулку правди в Каджонів напій у модному ресторані Небесного міста. Вона з радістю зрозуміла, що Каджон уже мав план, як помститися ЛЕП. Досить винахідливий план, як виявилося. Йому був потрібен тільки партнер. Такий, у якого було багато золота і гарна охорона. У Опал і того, й іншого було на двох.
Опал, немов кішка, скрутилася на стільці, прослуховуючи, що відбувається в Поліцейській Плазі. Увійшов Каджон. Камери в ЛЕП вона встановила, коли обновлювала всі системи. Пристрої прослуховування працювали на тій самій частоті, що і камери спостереження в Поліцейській Плазі, а на енергію для живлення перетворювали тепло, що випромінювали фіброволокна оптичних приладів. Ніхто нічого не запідозрить.
— Ну? — як завжди грубо запитав Каджон.
Кобой навіть не повернулася. Вона знала, що це Брайар. Лише в нього був чіп доступу до внутрішнього святилища, імплантований у суглоб пальця.
— Ми втратили вантаж батарейок. Рутинна перевірка ЛЕП. Не пощастило.
— Дарвіт! — вилаявся Каджон. — І біс із ним. У нас є іще. А ЛЕП уважатиме, що то прості батарейки.
Опал зітхнула.
— Гобліни були озброєні...
— Не кажи мені.
— «Софтнозами».
Каджон гримнув кулаком по столу.
— От дурні! Я їх попереджав, щоб не користувалися тією зброєю. Тепер Джуліус зрозуміє, що щось відбувається.
— Може і зрозуміє, — заспокоїла його Опал. — Та зупинити він нас не зможе. Коли вони второпають, що до чого, буде запізно.
Каджон не посміхнувся. Він уже рік не посміхався. Навпаки, його погляд став іще похмурішим.
— Добре. Час на нашому боці... Може, ми просто виготовлятимемо батарейки власноруч, — пробурмотів він.
— Ні. Лише на те, щоб збудувати завод, знадобиться два роки. І ніяких гарантій, що Фоулі не пронюхає. Вибору у нас немає.
Кобой розвернулася до партнера.
— Жахливо виглядаєш. Спробував мазь, яку я тобі давала?
Каджон почухав голову. Вона була вкрита огидними ґулями.
— Не допомагає. Вона містить кортизон, а в мене на нього алергія.
Хвороба у Каджона була незвична, можна сказати, унікальна. Минулого року під час блокади
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Артеміс Фаул. Випадок в Арктиці, Йон Колфер», після закриття браузера.