Читати книгу - "Давай залишимось ніким, Елла Савицька"

Обдає мене арктичною кригою, а потім розвертається, щоб зняти свою футболку та змінити на нову.
Чорт.
- Слухай, не треба нічого повертати, - видихаю я. - Я не це мала на увазі. І образити не хотіла.
- Все гаразд, - відповідає Скайлер байдуже. - Дякую.
Підхопивши зі столу джинси, проходить повз.
- Скайлере, ми виїжджаємо хвилин за десять, ти встигнеш ще поснідати.
– Я доїду сам.
- Не доїдеш, - хапаю його за руку, зупиняючи.
Цієї ж секунди мільярди крихітних голок встромляються в долоню там, де я торкнулася його. Немов руку обпекло невідомо звідки взявшимся вогнем. Різко відриваю її, розгубившись від своєї реакції. Скільки разів так хапала Зака ​​і ніколи такого не траплялося.
Скайлер опускає погляд на руку, а потім піднімає на мене. Судячи з реакції, незрозумілий опік зазнала тільки я, бо в його очах уже знайома мені байдужість.
Він запитливо згинає брову.
- Щоб доїхати своїм ходом треба виходити щонайменше за годину, - загальмовано поясню я, - Зараз ти вже запізнишся.
- Придумаю що-небудь.
- Не придумаєш. Автобуси ходять за розкладом і наступний за двадцять хвилин. Ти запізнишся майже на цілий урок, а першого дня це не дуже добре. Дочекайся нас, я зберуся і поїдемо. - По обличчю бачу, що бажанням він зовсім не горить їхати зі мною та Заком, але тепер у нього виходу точно немає, - Потерпи вже сьогодні нашу компанію, а завтра виїдеш раніше.
Обміркувавши мої слова, Скайлер через кілька миттєвостей згідно киває.
Я не зовсім розумію для чого вмовляю його. Не хоче і нехай би їхав. Але черв'як усередині точить. Розумію, наскільки йому має бути незатишно. Ще й мама так розпорядилася вчинити з його речами. Загалом для неї це нормально. Вона і мої може відправити в брухт, якщо вважає, що я з них виросла чи не ношу. Але я вже звикла.
Повернувшись до спальні, зачиняю двері і ще раз розгублено оглядаю долоню. Стискаю в кулак і розкриваю.
Що це було взагалі? Напевно, той факт, що Скайлер є абсолютно новою людиною в моєму житті і викликав такі дивні відчуття. Чи це тому, що я підсвідомо побоююся його?