Читати книгу - "Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест"

Релі й сама чимало разів думала про це. Він не з’явився на битву із нею тоді, коли вона володіла достатньою силою, аби стерти його в порошок. Він переміг її, навіть не вступивши у бій. Він стільки років намагався здолати її, та в кінці кінців здолав її ж руками. Він обернув народ її рідної країни проти неї ж самої, управляючи неймовірною кількістю подій з-за куліс. Він зробив усе це тільки заради одного… він хотів знищити її. Зсередини. Поступово. Всепоглинаюче.

Він хотів, аби вона зійшла з розуму, аби страждання замучили її настільки, щоб вона сама обрала звернутися до пітьми.

І вона зробила це. Зробила лиш для того, аби зупинити його і весь хаос, який він сіяв, пересуваючись землями Лантеї.

Та в кінці кінців вона не впоралася. Тьма поглинула її саму, і вона думала, що назавжди зникне з цього світу. Та коли прокинулася, тьми більше не було. Могутні алевіати на її зап’ястях знову повернули усе в норму. Вона все ще була до біса могутньою, незважаючи на ті колосальні об’єми тьми, сковані алевіатами.

Та найбільше вона була рада дізнатись, що його більше немає. Що він зник, що його здолали. Що знайшовся той, кому це було під силу.

І тоді вона дізналася, що тим, хто переміг одну з наймогутніших істот на світі, її запеклого ворога, був той, кого вона знала усе дитинство. Даріен. Хлопець із бідної родини коваля. Мати померла, виховував батько. У них було чимало спогадів із дитинства. Він був перевертнем. Вона і сама часто допомагала йому ховатися під час повного місяця. Від цих спогадів віяло теплом і затишком. У них були спільні мрії і надії на краще майбутнє.

Та коли воно прийшло, то виявилося геть не таким, як хотілося. Їхні шляхи розійшлися, і через десять років Релі була шокована дізнатись, що тепер Даріен, друг її дитинства, став королем Медіаносу. Королем її рідної держави.

― Даріен де Вантелл, ― проголосила Адріель. ― Король Медіаносу, жителі якого схвалюють його дії цілком і повністю. Основний курс зовнішньої політики ― відвоювання «істинних» земель. Наступ на загарбників, покарання злочинців та поневолювачів. Розправлення із нечистю. Звісно, управляти людьми, що постраждали від недавньої війни, дуже легко. Усі вони бажають помсти загарбникам, його справа лиш здійснити їхні бажання. Мудрий король, мудра політика. А по факту, просто позашлюбний син Маріетти де Вантелл. Викинутий нею із замку у віці двох днів. Подейкують, вона зробила це не лише тому, що він був байстрюком. Кажуть, він ледь не убив її при пологах. Його дар проявився вже тоді, він ледь не роздер її живіт, вибираючись назовні.

Обличчя Релі обдало шоком. Звісно, вона не знала усіх цих подробиць. Виходить, вони з’ясувалися уже опісля того, як вона заснула вічним сном, ледь не вкоротивши собі віку. Ось чому… ось чому його тягнуло до неї ще тоді в дитинстві… він усе знав, знав, що вона його сестра…

― Якщо так подумати, він, по факту, зовсім і не брат їй, ― кинув Ровен. ― Аврелія ― байстрючка, як і він. От тільки Даріен ― мамкин синочок, а Владичиця Воронів ― таткове дитятко. Обоє ходили наліво, обоє байстрючат принесли.

Кіара сердито зиркнула в сторону Ровена. Цей тип, схоже, узагалі полюбляв вивалювати усе ще більш прямо, ніж вона сама.

Релі намагалася не показувати емоцій. Вона втупила у карту на столі і фігури на ній. Адріель тим часом вела далі:

― Виходжений старою швачкою з допомогою козячого молока. Паршиве дитинство, згодом потрапляє на опіку до свого рідного батька ― коваля у столиці. Життя налагоджується й опісля, коли він знаходить тебе, Авреліє де Вантелл. Одначе ти «помираєш», а в країні хаос… війна, розруха, розборки всередині замку. Марні намагання королеви втримати владу приводять до того, що вона опиняється в руках заколотників… твої сестри поспішно покидають столицю, дізнавшись про твою «смерть». Він залишається один. А невдовзі стає королем. Із легендою про те, що власноруч знищив темну сутність ― Маелора Жахливого, котрий, як виявилося, увесь цей час намагався захопити владу у Лантеї і почати планував з Медіаносу.

Релі відчула потребу озвучити:

― Він уклав угоду з Ірвін.

― Звісно, ― розвела руками Адріель. ― От лише… чи правда це? Чи дійсно Даріен де Вантелл знищив Маелора Жахливого? Чи… його накази все ще поступають на Континент і люди… Віделісу, Ліменії та інших загарбаних країн все ще потерпають від тиранії його величезної кількості прихильників?

«Поступають на Континент…»

Релі раптово задихала частіше.

Усі ж і далі так думають. Навіть будучи в Мерідії на полюванні на дівчинку-веркастра… ті мисливці говорили про те, що очікують, що Маелор Жахливий спробує напасти на Лантею. Ніхто з них навіть і не знав, що він уже давно зробив таку спробу.

Що, як Маелор Жахливий уже протягом десяти років і справді править Лантеєю?!

Релі з жахом поглянула на Адріель. Обличчя королеви Нордесте було сповнене крижаним спокоєм.

― Даріен де Вантелл, байстрюк, син коваля… людина абсолютно далека від справ королівських… він не міг просто так зійти на трон, ― проронила королева. ― Ми слідкували за ним протягом цих десяти років. І логічною є лише одна теорія.

На обличчі Релі вже не було живого місця. Воно стало таким мертвотно блідим, мовби вона щосили бажала ніколи не прокидатись на острові Фаар у тій башті серед океану.