Читати книгу - "Щоденник Миколки Синицина"

— На, дивись.

Я взяв у нього дзеркальце і став пускати у вулик зайчика, але сонце вже перейшло на інший бік, і зайчик не попадав у льоток. Я кажу:

— Що ж ти дав дзеркальце, коли сонце зникло?

— А я винен, що воно зникло?

От і поговори з ним! Такий жадюга! Завтра візьму дзеркало, прийду раніше за всіх і захоплю місце біля вулика. Нехай тоді попросять мене.

Дома читав газету. В газеті була стаття про мед. Виявляється, мед — лікувальна речовина. У кого хворий шлунок, чи серце, чи легені, чи нерви, чи ще що-небудь, усім треба їсти мед. І вони швидко видужають. А якщо в кого-небудь нарив або чиряк, то треба помастити його медом і зав'язати шматиною, і чиряк швидко пройде.

8 липня

Ось яка прикрість! Сьогодні навмисне прийшов на пасіку з дзеркальцем, а сонечка нема. За весь день сонце не виглянуло жодного разу. Не щастить мені!

Потім у нас був збір загону. Всі ланки розповідали про свою роботу. Ми розповіли про наші досліди з бджолами, а ланковий другої ланки Євгенко розповідав про роботу на дослідному городі. Він сказав, що у них буде дуже великий урожай огірків; значно більше, ніж торік. Це, звичайно, тому, що торік бджіл не було, а в цьому році наші бджоли збирали на огіркових квітах мед і допомагали запиленню.

9 липня

Нарешті сонечко виглянуло! Я надів на голову сітку, на руки натягнув рукавиці, щоб бджоли не жалили, сів біля вулика і став пускати дзеркальцем зайчика їв льоток. Леле, що там у вулику коїлося! Бджоли копошаться на стільниках, лазять по них угору й униз, для чогось залазять у комірки, потім вилазять назад. Коли сонечко стало припікати, бджоли знову вентилювали вулик. Вони махали крильцями не тільки в льотку, а й усередині вулика. Деякі бджоли сиділи прямо на стільниках і щосили працювали крильцями. Кожна бджілка — ніби маленький вентилятор. Мені дуже хотілося побачити бджолиних дітваків, та хоч як я дивився, жодної маленької бджілки не бачив.

Увечері я сказав Ніні Сергіївні, що у наших бджіл нема ніяких дітваків.

— А які, по-твоєму, бджолині дітваки? — запитала Ніна Сергіївна.

— Ну, це такі маленькі бджілки, зовсім-зовсім крихітні, — кажу я. Ніна Сергіївна засміялась і каже:

— Ні, бджолині дітваки не такі. Ось ми завтра відкриємо вулика, я вам покажу бджолиних дітваків.

Я сказав усім хлопцям, щоб приходили завтра дивитись бджолиних дітваків.

10 липня

Вся наша лапка зібралася зранку на пасіці. Невдовзі прийшла Ніна Сергіївна і стала розповідати, як бджоли виводять дітваків. Виявляється, що бджоли будують комірки з воску не тільки для того, щоб складати в них запаси меду, а й для того, щоб виводити в них дітваків. У кожній бджолиній сім'ї є одна найбільша бджола — матка. Бджолина матка нічого не робить у вулику, тільки кладе яйця. Всі інші бджоли не можуть класти яєць, вони тільки працюють і тому називаються робочими бджолами. Бджолина матка може відкласти за день до двох тисяч яєць. Вона відкладає яйця в порожні воскові комірки. Кожна комірка — це ніби кубельце, в якому лежить яйце.

Ніна Сергіївна звеліла нам відкрити вулика і вийняла з нього одну рамку. Ми стали розглядати стільники. Спочатку нам здалося, що стільники порожні, але Ніна Сергіївна сказала, що в них лежать яйця. Ми придивились і побачили, що на дні кожної комірки лежить по крихітному яєчку. Кожне яйце не більше за макове зернятко, тільки макове зернятко чорне, а яйце біле.

Ми ніяк не могли збагнути, як із таких маленьких яєць виходять бджоли, але Ніна Сергіївна сказала, що з яєць виходять не бджоли, а личинки, тобто такі маленькі черв'ячки чи гусенички, тільки без ніжок.

Ніна Сергіївна знайшла на стільниках комірки, в яких із яєць вивелись личинки, і показала їх нам. Одні личинки були зовсім маленькі, інші трохи більші. Вони згорнулись калачиком і лежали на дні комірок.

— Оці личинки і є бджолині дітваки, — сказала Ніна Сергіївна.

Ми здивувались. А Толя сказав:

— Які ж це дітваки? Вони коли виростуть, із них вийдуть які-небудь черв'яки або гусениці. Що з ними робитимуть бджоли?

Ніна Сергіївна сказала:

— Коли личинка виросте, вона перетворюється в лялечку, а з лялечки через кілька днів уже виходить відразу справжня велика бджола.

Ще Ніна Сергіївна розповіла, що, крім робочих бджіл, у комірках виводяться молоді матки і трутні. Для молодих маток бджоли роблять великі, просторі комірки. Перед тим, як повинна вивестись молода матка, частина бджіл разом зі старою маткою вилітає з вулика, і утворюється рій. Якщо рій посадити в інший вулик, то утвориться нова бджолина сім'я.

Трутні трохи більші за робочих бджіл. Робочі бджоли — це самки, а трутні — самці. Меду трутні не збирають, а їдять за чотирьох. Коли настає зима, бджоли виганяють усіх трутнів з вулика, щоб вони не знищували запасів меду.

Сьогодні ввечері я довго думав про бджіл. Спочатку я вирішив, що бджоли — це все одно що птахи: у птахів е крила, і у бджіл крила; птахи несуть яйця, і бджоли теж відкладають яйця. Тільки з пташиних яєць відразу виводяться пташенята, а в бджіл спочатку виводяться якісь личинки чи гусениці. Отже, бджоли — не птахи. Що ж таке бджоли? Я думав, думав і вирішив, що бджоли — це однаково що метелики. У метеликів теж є крильця, метелики теж відкладають яйця, а з яєць виводяться гусениці, а з гусениць утворюються лялечки, а з лялечок утворюються знову метелики. Це я точно знаю, бо в мене торік жила в скриньці велика пухнаста гусениця, яка одної чудової днини перетворилась у лялечку.

І оця лялечка лежала-лежала, і одної ще чудової днини із неї вийшов великий, надзвичайно красивий метелик. Отже, і бджілки — це такі маленькі метелики.

11 липня

Сьогодні був дуже гарний, сонячний день. Уранці я приходжу на пасіку, а Толя вже сидить біля вулика з маленьким дзеркальцем, заглядає одним оком у верхній льоток і тихенько сміється.

— Чого ти смієшся? — питаю я.

— Вони танцюють.

— Хто танцює?

— Бджоли.

— З глузду, — кажу, — з'їхав!

— Подивися сам.

Я взяв у нього дзеркальце і став дивитись у льоток.

Одна бджола бігала вистрибцем по стільниках. Вона поверталась то в один бік, то в інший, то швидко крутилась.