Читати книгу - "Наша спільна брехня, Ксана Рейлі"

— І як він відреагував? — поцікавився Сава.

— Спочатку не дуже добре, а потім сказав, що це моє життя і він не буде в нього втручатися. Ти коли плануєш Лілі розповісти? Мені інколи здається, що вона вб'є мене лише своїм поглядом.

— Не знаю, — хлопець видихнув. — Боюся, що вона не так зрозуміє це. Просто Лілі дуже чутлива дівчина. Вона звикає до людей. Можливо, їй буде образливо через те, що у мене з'явився хтось важливіший за неї.

Хтось важливіший за мене... Я заплющила очі, бо ці слова дуже сильно ранили. До горла підступив неприємний клубок, а я стримувала сльози з останніх сил.

— Якщо вона цінує тебе, то обов'язково зрозуміє, — сказала Аделіна. — Може, поговоримо про щось інше? Наприклад, про те, що я дуже сильно скучила за тобою.

— Я теж, — відповів Сава.

Я розплющила очі та подивилася на них. Сава нахилився ближче до дівчини, а тоді поцілував її. Я не могла більше цього витримувати. Сльози потекли з моїх очей. Я різко розвернулася і просто пішла геть. Хотілося втекти кудись якомога далі, чи закритися у своїй кімнаті та просто плакати. Я обійняла себе руками, бо мені різко стало холодно. Треба попросити Мартина, щоб він відвіз мене додому. Не можу більше тут знаходитися.

— Як сумно! — раптом за моєю спиною заговорив Арсен. Коли він тільки з'явився тут?

— Чого тобі? — спитала я та підійшла впритул до нього. Мені навіть було байдуже на те, що він побачить мої сльози.

— Як бачиш, я говорив правду.

— Ненавиджу і тебе, і твою сестру, — крізь зуби сказала я.

— Ти знаєш, що інколи буваєш дуже злою? Як зараз, наприклад?

— Відчепися від мене!

Я різко розвернулася, щоб піти геть. Ще цього придурка мені бракувало!

— Ти ж знаєш, що моя пропозиція ще в силі? — голосно сказав він і я раптом зупинилася.

Я деякий час дивилася на небо. У думках одразу ж з'явилася їхня розмова. Сава сказав, що Ада стала йому важливішою за мене, за дівчину, яка стільки часу підтримувала його. Може, Арсен має рацію? До біса їхнє кохання! Я не дозволю цій Аді стати кращою за мене. Я обернулася до Арсена та підійшла ближче до нього.

— Добре, я в ділі! — впевнено сказала я, протягуючи йому руку.

— Радий вітати тебе, партнер! — усміхнувся Арсен і потиснув мою руку.