Читати книгу - "Серце дракона 1, Валентина Бродська"

- А й справді, чого це я розходилася? Дякую, що про все потурбувався. Я, мабуть, піду до себе, перепочину трохи до приїзду пана Швенця.

На цім слові, Рамія випростала руку, за яку ще тримав чоловік і не спішною ходою пішла до дверей. Ларс спостерігав всю зміну почуттів на обличчі дівчини. Він зрозумів, що перегнув палку і, що взагалі не треба було так з нею говорити. Вирішивши якось виправити ситуацію, чоловік промовив:

- Зачекай, Раміє! Ти ж наче хотіла почути про пана Блера? 

Найманиця повільно обернулася і відповіла:

- Хотіла, перехотіла, думаю, що це не єдине, про що ти мені не розповів поки ми їхали сюди. Знаєш, я такий же пішак в твоїй великій грі, як Дарін, Піт, Берлік, сім'я Айрін, можливо навіть принц безіменний. Ти мені платиш, а я виконую.

Ларс за дві секунди подолав відстань до дівчини і взяв її за плечі. Пильно вдивлячись їй увічі, промовив:

- Ні, ти не пішак, Раміє, ти ферзь! І я прошу вибачення за свої слова, я не мав їх казати!

- Не мав, але тепер я знаю, що ти про мене думаєш, - з сумною посмішкою зауважила найманиця.

- Ні, Раміє, я так не думаю, я просто замотався і несу всяку нісенітницю, - тихо мовив Ларс, а потім вже голосніше додав, - Дарін, вона непогана дівчина, я взагалі не розумію, що вона робила в тому притоні. Але це, мабуть, доля, що я забрав її звідти. Знаєш, а Мартін і Дарін встигли закохатися, і навіть вже побралися.

-Оу, - вигукнула найманиця, - Справді кажуть, протилежності притягуються, невже кохання з першого погляду?!

- Саме так! То ти мене вибачаєш? - Ларс з надією подивився на Рамію.

- Гаразд, проїхали!

Рамія пройшла, присіла на канапку і з інтересом запитала:

- То яка ж у вас історія, пане Блере?

Ларс розмістився в кріслі навпроти.

- Ну, по-перше, принц не безіменний, - Ларс посміхнувся, - Його звуть Ерік Радимський, він рідний брат короля Едварда. Колись давно я врятував йому життя, з тих пір ми товаришуємо. По-друге, "Роза вітрів" належить мені, тому поведінка персоналу очевидна. А з приводу мого прізвища, то сім'я Айрін прихистила мене, коли я осиротів. З деяких причин вони не могли мене усиновити, тому я не Блеріс, а більш по-простому -  Блер. Не знатний, але цілком заможний буржуа. Тут в Марішканах і в Амарканді я успішний підприємець. Це якщо коротко. Можливо в тебе є якісь питання?

Рамія задумалася: "Як він все вправно розповідає, як по нотах, і більш за все не обманює! Хіба що не договорює".  Найманицю цілком задовольнила розповідь чоловіка, а от історія Айрін була недосконала. Своїми сумнівами Рамія поділилася з Ларсом.

- Питання є, але з іншого приводу. Це стосується Айрін. Якщо айр Блеріс мав артефакт пошуку, то чому він відразу не знайшов доньку?

- Ти теж про це думала? - здивовано запитав Ларс, - Скажімо так, Блеріс його замовив, а артефактник ще не встиг зробити, як дівчинка зникла. А потім відстань була наскільки далекою, що артефакт не спрацював!

- Слушно! Цілком правдиво, - задумливо промовила Рамія, - Така сумна історія, я навіть не знаю, чи погодяться батьки Айрін на цю аферу.

- Погодяться, вже погодилися. Тим більше, вони не вірять, що їхня дитина мертва. Я справді намагався знайти дівчинку, але безрезультатно. Хоча довідався, що в той час це був не поодинокий випадок. Зникали ще дівчатка, і так само, тіла не знайшли.

Змовники якийсь час мовчали, кожен думав про своє. Тишу розбив стукіт в двері. Це прибіг портьє.  Парубок прозвітував, що ювеліри, а також Швенць з помічницями вже прибули і чекають на пана та леді в музичній вітальні.