Читати книгу - "Прокляття рейлі, Вікторія Сурен"

— Я думаю, це пов’язано з тим, що в мене проблеми із серцем. Інес дає мені ліки через оте дивне поколювання, але сьогодні… Може, це через те, що вчора я сильно хильнула з хлопцями? Мене ледве дотягли о третій ночі до академії, а вже зранку я випила ліки Інес. Мало полегшати, але мене все одно переповнювала сила через вчорашній контакт з одним… хлопцем... ну… ми зустрічалися кілька разів, а вчора… Святий Духу, це не в-важливо! Я... У мені було так багато сили, Діно. Після ліків серце не боліло, але мене раптом почало трусити, дихати стало важко, і я ніяк не змогла стримати магію! Це був перебір! Не змогла й потім… запанікувала. Після першої пари я вибігла на перерві в наш ліс, хотіла відпочити, ламала себе, намагалася приборкати, але враз… уся магія вирвалася з мого тіла одним разом, а Мері…

Я ще більше напружуюся, розглядаючи чисте, трохи витягнуте обличчя.

— Мері… не знаю, може, вона вийшла на перерву, хотіла прогулятися... Вона опинилася не в той час, не в тому місці та… бляха, бляха, бляха! — вона стримує істерику, стишивши голос. —  Це відбулося так швидко… В один момент легені вибухають, а в інший —  Мері летить через ліс д-дуже далеко, неначе ляльку здуло вітром. Так безпорадно… І вона влетіла у в-величезний камінь… і я…

Дівчина закриває обличчя долонями, судомно схлипуючи.

Проте мені зараз трохи не до цього:

— І де вона зараз? — питаю чітко, але водночас якомога обережніше. Впізнаю у своєму на диво спокійному тоні Люциліана Хейга.

— Біля каменю була річка... — шепотить Суджі.

— Та чи ти здуріла? — я хутко підвожуся, стиснувши долоні в кулаки біля самого обличчя. — Тут же чиста вода! Бляха, Суджі! Тебе хоча б ніхто не бачив, дідько!?

— Не знаю, трясця! Мені страшно, Дінаро!!! —  вона підіймає заплакані очі, заметушившись. Більше не контролює сили власного голосу, ніби боїться, що я зараз видам її. —  Якщо дізнаються, що це я, тоді закинуть до в’язниці або будуть катувати, або, можливо, відправлять у рабство, як деяких рейлі! —  Суджі продовжує захлинатися, ридаючи, стискаючи зуби, щоб стримати виття, допоки я нервово масажую собі скроні. Їй слід було менше пити, а не гуляти ночами на проліт.

І тепер з цього всього можна зробити висновок: я просто вимушена відвідувати заняття з практики, якщо не хочу наступити на ті ж граблі, що й Суджі. І це бісить! Якщо навіть відмінниця з потенціалом, яка пахала з початку літа, коли притягли сюди, не змогла стримати себе, то що вже казати про мене! Я мушу вижити, щоб зрештою втекти, тому, певно, віднині не маю вибору.

А ще є кремезний Дейв. Вони з Мері були парою закоханих, а тепер ми з Суджі можемо хіба що сподіватися, що труп найближчим часом не знайдуть.

✯✯✯

Зовнішність кореянки Сон Суджі!