Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

Глава 30.2.

 

***

 

Емілі нарешті заснула. Сьогодні вона вимагала присутності обох батьків під час процесу укладання її спати. І Чейз, незважаючи на втому, не став їй відмовляти. На жаль, нерідко він заставав доньку вже сплячої.

Справи на фірми часто змушували його затримуватися. Тим більше, що тепер і Кейт не вистачало часу йому допомагати. Тому цієї ночі він вирішив укласти доньку спати особисто. Але вона вмовила і маму залишитись. Звичайно ж її улюблений волохатий пес вмостився біля ліжка, наче збирався охороняти сон маленької господині.

Поки чоловік читав казку, Кейт милувалася найгармонійнішою картиною її останніх років: засинаюче, руде «демонятко» закуталася в ковдру і сонно кліпає очима, і коханий чоловік, який нікуди не поспішає у справах, не їде у відрядження, не гасає по дому з телефоном біля вуха. А читає дочці казку і сам, здавалося, почав нарешті розслаблятися.

Емілі тихенько сопіла, пірнувши до царства Морфея. Тепер і батьки могли відпочивати. Кейт вже мріяла про те, як обійме подушку і нарешті розслабиться після дуже насиченого дня. Але натрапила на дивний погляд чоловіка.

Чейз дуже уважно і з якимось загадковим блиском в очах дивився на неї.

– Кошеня, знаєш яка думка все частіше мені позбавляє спокою?

Вираз його обличчя насторожував Кейт.

– Ну, давай, проголошуй свою думку, після якої я мабуть включу режим фурії. – тихо розсміялася вона.

– Навіщо одразу режим фурії? Може, тобі вона теж сподобається. – промуркотів Чейз. – Я ось подумав, що одна дитина – це чудово. Але двоє – набагато краще.

Кейт здивовано, забувши як дихати, подивилася на Чейза. В перші роки життя після весілля вона чекала на подібну заяву від чоловіка. Але він не порушував цієї теми. А Кейт із головою вистачало турбот про Емілі. І ось все ж таки це трапилося.

Поглянула на мирно сплячу доньку і замислилась. «А може варто?». Але тут же струснула головою, проганяючи шалену думку. Вона сьогодні практично не присіла, завдяки доньці. І встигла поїсти лише на ходу. І ось це все помножити ще на два?

– Ти з глузду з'їхав? – обурено видихнула вона. – Куди до цього «буревію», – вона кивнула на дочку, – ще один такий самий? Вони ж рознесуть цей будинок вщент, а мене зведуть з розуму.

Але Чейза, схоже, не вразили ці аргументи.

– Не рознесуть. Ми наймемо помічників для тебе. Давно вже треба це було зробити, але ти все не погоджувалася.

– Я не люблю чужинців у домі. – незадоволено пирхнула Кейт.

Так, дійсно, Чейз багато разів їй пропонував найняти і служниць, і прибиральниць, і няньку. Але вона кожного разу відмовлялася. Бо дім – це їх власна територія. І наявність когось стороннього тут її б дратувала.

– Наймемо того, хто тобі припаде до душі. Але все ж таки наймемо.

Чейз повільно підвівся, грайливо підкрався до дружини, погладив її по щоці, тепло посміхнувся, хижо блимнувши очима. А наступної миті Кейт опинилася на його плечі.

– Що ти робиш??? – зойкнула вона і мимоволі вчепилася в талію чоловіка.

– Кошеня, я хочу сина. – безапеляційно заявив він. – Дуже хочу.

– Це я вже зрозуміла. Але нащо ти мене відірвав від планети? – не втрималася Кейт від тихого сміху. – Зараз вже так дітей роблять? Я щось пропустила в останніх досягненнях науки в галузі розмноження?

– Минулого разу саме так зародилося ось це руде диво? – Він кивнув на сплячу доньку. – Не будемо виходити за межі вже успішно працюючої схеми. – Чейз легенько ляснув її по сідницях і поніс свій законний «трофей» до спальні.

 

_____________

Дорогі мої читачі!

Ось і підійшла до фіналу історія рудої фурії Кейт та її темпераментного боса Чейза.

Дякую всім вам за увагу і любов до цієї книги. Кожного разу дивлячись як багато вас її читає – я щасливо посміхалася і раділа. Для автора така уваго до його творчості - дуже важлива.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно