Читати книгу - "Народження Сталевого Щура"

думаю, що хтось колись визначав стать Слона, хоча передбачалося, що це чоловік) полюбляє шахи. Тож якщо йому знадобиться якась інформація, він може проконсультуватися з тією самою книгою, що і я. Проте поліція навряд чи годна виявити наявність двох способів запису ходів у шахах. Найдавніший із них, той, яким скористався я, — називати квадрати дошки за розташованими на них фігурами. (Якщо ви знаєте, «горизонталі» — це ряди клітинок від одного до другого боку шахового поля, а «вертикалі» — це ряди клітинок від одного гравця до другого.) Так, квадрат, на якому стоїть Білий Король, — це Король 1. Король 2 — це наступна клітина по вертикалі. (Якщо вам здається, що це надто заплутано, краще не грайте в шахи, бо це найлегше з усього.) Однак є й інша форма шахових позначень, яку називають алгебраїчною. Вона базується на номерах і літерах: кожен із шістдесяти чотирьох квадратів на дошці має свій номер і літеру. Вісім позначень зліва направо від а до h. Тож Кінь 4 може бути на b4, g4, b5 або g5.

Складно? Сподіваюся. Я розраховував на те, що поліції ніколи не вдасться розгадати мій код. Бо якщо вони це зроблять, то схоплять мене. У цій симпатичній шаховій задачці було зашифровано дату мого наступного злочину, коли я лаштувався «взяти Слона», тобто знову покласти його візитівку. Ще це означало, що для мене велика честь працювати під його іменем, що я захоплююся ним.

Мій сценарій був приблизно такий. Поліція ламає голову над шаховими ходами та зрештою відмовляється від цієї марної справи. На відміну від Слона. Той сердиться. Вчинено злочин, звинувачують його. Хтось узяв гроші, але не він. Я плекав надію, що його зацікавить шаховий хід, він утямить, що це повідомлення для нього, помізкує над ним і зрештою вирішить.

«Кінь» і «ніч» — омоніми?[1] Четверта ніч — що б це могло означати? Четверта ніч чого? Четверта ніч Сучасного музичного фестивалю в місті Перлі Гейтс! І ця четверта ніч настане на двадцять четверту добу року, яку — точно! — закодовано в першій позиції Коня 4. Якщо второпати, що b — це друга літера алфавіту, то b4 можна прочитати як 24. Зіставивши все це, Слон упевниться, що злочин заплановано на четвертий вечір фестивалю. Злочин, що, звичайно, стосується грошей. Я подумки схрестив пальці, щоб моя персона зацікавила Слона більше, ніж приємна можливість прислужитися нашій доблесній поліції.

Я сподівався, що мені вдалося віднайти рівновагу: ребус — заскладний для поліції, але можливий для Слона. У нього був тиждень на те, щоб розгадати його та з’явитися на фестиваль.

Це також означало, що у мене є тиждень, щоб відпочити перед наступною пригодою: спати скільки заманеться, а потім не спати взагалі, отримувати задоволення від планування та підготовки апаратури до сміливого нападу на кишені шановної публіки.

Того вечора йшов рясний дощ. Ідеально. Я підняв комір чорного пальто, опустив на очі чорного капелюха, прихопив чорну валізу для духового музичного інструмента. Для горна чи чогось такого. Те, що це валіза для духового інструмента, можна було зрозуміти з характерної випуклості з одного боку. Громадський транспорт довіз мене до входу в театр. Решту шляху я пройшов пішки у натовпі інших хлопців, одягнених у чорне та з валізами для інструментів. Я тримав перепустку напоготові, але охоронець просто пропустив усіх нас досередини подалі від дощу. У будівлі навряд чи хтось став би перевіряти мою особу, бо таких тут знайшлося ще двісті тридцять. Сьогодні прем’єра «Зіткнення галактик», так званої сучасної музики, а просто — котячої какофонії. У цьому неподобстві задіяно двісті один духовий інструмент і двадцять дев’ять ударних. Композитор Муї-Вуфтер Гейох знана тим, що не надто переймається мелодійністю своїх творів. Музика також вплинула на мій вибір саме цього вечора для своєї авантюри, попри те що навіть читання партитури викликало головний біль.

Для музикантів не вистачало гримерок, вони юрмилися навколо, метушилися, галасували. Ніхто не помітив, як я вислизнув геть, прокрався нагору до чорного ходу, яким піднявся до потрібного мені закапелка. Персонал давно вже вийшов звідти, тож мене ніхто не турбуватиме, хіба що та бісова музика. Утім, про всяк випадок я зачинив двері зсередини. Зачувши звуки прелюдії, я взяв свою копію партитури «Зіткнення…».

Усе починалося більш-менш спокійно, принаймні галактикам потрібно було представитися публіці перед тим, як зіткнутися. Я водив по нотному стану пальцем доти, доки не досягнув поставленої мною червоної позначки. Тоді заховав партитуру до кишені й обережно визирнув із дверей. Коридор порожній, так і мало бути. Впевненим кроком я йшов коридором, а підлога піді мною вже трусилася у передчутті галактичних катаклізмів.

На дверях висів напис «Стороннім вхід заборонено». Діставши з однієї кишені чорну маску, я зняв капелюха й надягнув його, ключі від дверей видобув з іншої. Мені не хотілося гаяти час із з відмичками, тож під час попередніх відвідин цього місця я потурбувався про те, щоб мати ключі. Я повернув ключ, так би мовити, у такт із музикою. В мить активізації галактичних рухів я рвучко відчинив двері й уступив до кімнати.

Цього, звісно, ніхто не почув, але мою появу помітив літній чоловік. Він повернувся та здивовано подивився на мене, ручка випала з його ослаблих пальців, а руки автоматично злетіли вгору, щойно я вихопив із внутрішньої кишені свій приголомшливий, хоч і несправжній, пістолет. Інший, молодший, службовець не особливо злякався, кинувся в атаку й — упав непритомний на підлогу поряд зі зламаним стільцем.

І все це без звуку. Чи, точніше, звуків було повно, але жодного з них не чув навіть я сам через музику, яка наближалася до кульмінації — оглушливого тріску, — горопашні галактики стояли за крок від своєї кончини. Треба ворушитися, бо надходила найгучніша частина.

З кишені пальто я вийняв дві пари наручників, замкнув одну з них на щиколотці старшого чоловіка та на ніжці стола, за яким він сидів; при тому опустив його руки, щоб він не втомився їх тримати. Потім те саме зробив зі сплячим красенем. Саме час. Я взяв пластикову вибухівку з іншої кишені — у моєму одязі було справді багато кишень — і приладнав її до сейфа, якраз над замком. Вони, мабуть, почувалися тут у безпеці з усіма своїми застережними заходами. Вечірній виторг замикали у сейфі за присутності озброєної охорони до ранку. А вранці за присутності інших озброєних охоронців його діставали. Я натиснув кнопку на радіо-пульті вибухівки та перебіг на