Читати книгу - "Попелюшка мимоволі, Надія Голубицька"

Наступного ранку сніданок проходив в гробовій тиші, а повітря, здавалося, було просто наелекрізоване від пануючого роздратування і поганого настрою. Коли Варя повідомила, що збирається на роботу, Дмитро охоче визвався її підвезти, чому вона зраділа, тому що не знала, де знаходилося агентство Ліз. У машині він вибачився за вчорашню поведінку свого сімейства, на що дівчина попросила розповісти їй все про їхнє спільне життя, щоб знати де ще чекати сюрпризів. Він пообіцяв, що ввечері задовольнить її цікавість.

Коли Варя увійшла в агентство моделей «Еліт-моделс», як свідчила вивіска, вона зіткнулася з дівчиною модельної зовнішності. Вона була високою і такою худенькою, що було дивно, як її не здуває протяг у найближче відкрите вікно. На ній була світла блузка без рукавів і пісочного кольору облягаючі штани із завищеною талією, що візуально подовжувало її і без того довгі ноги. Пишна асиметрична зачіска з яскраво-вишневих пасом і яскравий макіяж завершували образ і робили її схожою на сірник

- Ліз, нарешті ти з'явилася, - сказала вона, підійшовши до Варі. - Інеса вже тиждень бризкає отрутою і погрожує тебе четвертувати. Веліла, як тільки ти прийдеш, щоб відразу ж піднялася до неї. Зараз тобі не позаздриш, але ти сама винна. Не думаю, що ця твоя витівка зійде тобі з рук.

Дівчина задоволено посміхнулася і зникла за найближчими дверима, залишивши Варю стояти в нерішучості. Потрібно було знайти кабінет цієї Інеси і дізнатися, чим Ліз викликала її невдоволення. Але вона сама з'явилася, не встигла Варя і кілька кроків зробити по холу.

- Ти що собі дозволяєш? - накинулася вона на неї з очима, які горіли злістю. - Ти зірвала показ в Мілані, який повинен був бути після зйомок в Таорміні, які ти теж не закінчила. Де ти пропадала? Замовник розірвав договір і вимагає недодержку. Знаєш, твої витівки вже не йдуть ні в які рамки. А це була остання крапля. Якщо ти думаєш, що ти єдина модель, яка користується попитом, ти глибоко помиляєшся. Більше я не маю наміру терпіти! Ти звільнена! І не сподівайся отримати хороші рекомендації, я зроблю так, що жодне пристойне агентство не візьме тебе на роботу. Тепер про кар'єру моделі можеш забути!

Коли Варя спробувала все пояснити, розповісти про аварію, Інеса і слухати її не стала.

- Мені не цікаво, що ти придумала в своє виправдання. Всьому є межа і моєму терпінню також! Краще забирайся без скандалу, інакше я викличу охорону і вони тебе викинуть.

Дівчині нічого не залишалося, як покинути агентство. Але як тільки вона вийшла на вулицю, її наздогнав незнайомий хлопець з довгим темним волоссям, зібраним у хвіст, і тоннелями у вухах.

- Ліз, почекай. Ти що засмутилася через слова старухи, не бери в голову, - сказав він. - Перебіситься і знову тебе візьме, адже ти the best. Ти краще скажи, ми сьогодні зустрінемось? Я вже надрукував фото з останньої зйомки для нашого фотобієннале, але у мене є ще кілька задумок. Та я також просто жахливо скучив за тобою.

Він простягнув їй великий конверт з фотографіями і спробував її обійняти, але Варя різко відскочила від нього, конверт впав і його вміст розсипався. Коли дівчина почала все підбирати, вона побачила фото Ліз в мокрому прозорому одязі, який щільно прилипав до її оголеного тіла, на другому - по її голому тілі стікали струмочки яскравої фарби, то вона виринала з якогось бруду, то хлюпала в бризках водоспаду, але всюди був відсутній одяг.

- Що це за гидота? - промовила Варя зніяковівши.

- А по-моєму дуже добре вийшло, - він з хижою посмішкою став розглядати фотографії. - А сьогодні давай продовжимо у мене в студії. Я таке придумав, тобі сподобається.

- Я нікуди з тобою не поїду і зніматися більше не збираюся, - відрубала Варя і хотіла пройти, але він схопив її за руку.

- Що це за капризи? Ти, що вирішила знову мене кинути, як в минулий раз, коли зв'язалася з тим байкером? Або може це в тебе гра така? - він міцно обійняв її ззаду і спробував поцілувати в шию, при цьому бурмочучи: - Пограємо в недотрогу. Я люблю втихомирювати непокірних.

- Відпусти мене зараз же! - наказала Варя і спробувала вирватися з його обіймів, але марно, він ще щільніше притиснув її до себе.

- Єлизавета Олександрівна, у Вас все нормально? Може допомога потрібна?

Поруч з ними показався шафоподібний чолов'яга, який був сьогодні за кермом машини Дмитра, і руки, що притискали її, відразу ж послабили свою хватку. Варі, нарешті, вдалося звільнитися, і вона, навіть не подивившись в бік фотохудожника, попрямувала до Павла (вона згадала, що так свого водія називав Дмитро).

- Дякую. Все добре. Але, Павло, що Ви тут робите?

- Мені Дмитро Олексійович наказав дочекатися Вас і відвезти додому, коли Ви звільнитеся. Скажіть, будь ласка, о котрій годині Ви закінчуєте?

«Виходить, сьогодні втекти не вдасться. Дбайливий чоловік все продумав. Доведеться повертатися в це осине гніздо », - з досадою подумала Варя, а вголос промовила: - Я вже закінчила. Можемо їхати.

Будинок зустрів Варю мирною ідилією: Софійка щось малювала, розташувавши невеличкий мольберт біля фонтану в саду, а Марія Степанівна щось готувала на кухні, дзижчачи кухонним комбайном і постукуючи посудом, під звуки класичної музики, яка грала на весь будинок. Дівчина хотіла непомітно прослизнути до своєї кімнати і спокійно обдумати ситуацію, що склалася, але в дверях зіткнулася з матір'ю Дмитра.

- Вже з'явилася? - кинула вона Варі. - Щось ти сьогодні швидко. А як же твої зйомки до опівночі і гулянки в клубі до ранку?

- Зйомок більше не буде. Мене звільнили.

- Давно треба було, - засяяла свекруха. - Ти що ж забула як по подіуму ходити або як перед камерою кривлятися?

Варя нічого не відповіла і хотіла піти, але вона її затримала.

- Поки немає Дмитра, який незрозуміло чому тебе захищає, я ось що тобі скажу: краще по-доброму забирайся з нашого будинку, подавай на розлучення і зникни нарешті. А ми забудемо тебе як страшний сон.