Читати книгу - "Пообіцяй забути, Влада Клімова"

Зараз я чітко розуміла, що саме на те «запрошення» він і натякає. Припустимо я була зовсім недосвідчена, але ж не дурна. Тому з першої нашої зустрічі, під консерваторією, коли він покликав мене на співбесіду відносно працевлаштування, я усвідомлювала, наскільки він мені сподобався. Це було наче наслання якесь, чародійство, казка! Тільки спочатку здавалось, що між нами прірва, а згодом вона ставала все менш глибокою, аж поки сьогодні не перетворилась на рівну дорогу поряд. Батьки мої полетіли. Від своєї Жанни він здихався. Ми обоє були гаряче закохані, та що мені зараз треба робити – я не знала!