Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

— Можливо, і ні. Де він?

— За цими дверима. Тільки, будь ласка, обережніше з ним. Це колись давно він був гангстером, а тепер він просто нещасне людське створіння.

Джек відчинив двері й побачив невелику, оббиту м’яким кімнату; Дейві Ґолдман сидів на довгій, також оббитій м’якою тканиною лаві. Він був неголений, від нього за кілометр несло дезінфікційним засобом. Із роззявленим ротом Дейві Ґолдман вивчав журнал «Нейшнл Джеоґрефік»

Джек сів поруч — Ґолдман відсунувся.

— Що за срана діра, — промовив Джек. — Краще б Мікі вас звідси забрав.

Ґолдман поколупався в носі і з’їв шмарклю.

— Дейві, ви посварилися із Мікі?

Ґолдман дав йому в руки журнал — там голі негри махали списами.

— Цікаво. Якби вони друкували там білих бабів, я б теж оформив собі передплату. Дейві, ви пам’ятаєте мене? Джек Вінсеннс? Я служив у Відділі боротьби з наркотиками в поліції Лос-Анджелеса, ми частенько перетиналися свого часу.

Ґолдман почухав яйця. Посміхнувся безглуздо — схоже, йому взагалі відбило мізки.

— У чому справа? Га, Дейві? Повернулися би до Мікі, він би про вас подбав.

— Ми більше не товаришуємо, — відповів Ґолдман, пристукнувши невидимого жука.

Це був голос справжнього божевільного — таке ніхто не зуміє зіграти.

— Скажіть-но, Дейві, що сталося із Діном Ван Ґелдером? Ви повинні його пам’ятати, він навідувався до вас у в’язниці Мак-Ніл.

Ґолдман знову поколупався в носі, витер руку об штанину.

— Дін Ван Ґелдер. Він приїздив до вас у Мак-Ніл у 1953-му, приблизно в той же час, коли до Мікі навідувалися ті двоє братів — Піт і Бакс Енґлеклінґи. Тепер ви боїтеся Міккі, а той Ван Ґелдер замочив чувака на ім’я Дюк Кеткарт, а потім його самого замочили у відомій тепер на весь світ бійні у довбаній «Нічній сові». А ну, чи залишилося у вас бодай трохи клепки в голові? Пригадуєте?

Але у відповідь — нерухомі вуста й порожній погляд.

— Агов, Дейві! Розкажіть мені, не тримайте в собі. Розкажіть все дядечкові Джеку.

— Голландець! Довбаний голландець! Мікі дізнається і приріже мене. Hub rachmones[24], Меєр, hub rachmones, Меєр Нарріс Коен te absolvo хаб рашмонес Мейер Харріс Коен te absolvo[25] мої гріхи…

Його вуста продовжували белькотіти, але загалом це був мертв’як. Джек уважно слухав: голландець Ван Ґелдер, їдиш, латина, каявся у зраді.

— Не зупиняйся, покайся отцю Джеку, і я все виправлю.

Ґолдман знову поколупався в носі, Джек штовхнув його ліктем:

— Давай!

— Голландець облажався.

??? — можливо, про план із двійником Кеткарта дізнався хтось на волі?

— Як облажався, кажи?

— Троє вбивць угрохали партнерів Мікі, — забубонів Дейві, — бах-бах-бах. Мікі думав, що все в шоколаді, а там — лайно, думав, що вийде з в’язниці і рибку матиме, але ірландський чеширський усе стягнув у нього, і Мікі лишилися самі кісточки. Hub rachmones, Меєр, я можу повірити тобі, але не їм. Усе буде чудово, але не у нас te absolvo я їм повірив, а тобі не повірив te absolvo…

— Про кого ви кажете, Дейві?

Ґолдман почав фальшиво мугикати якусь знайому мелодію. Дослухавшись, Джек упізнав композицію Дюка Еллінґтона: «Сідай на потяг “А”».

— Дейві, поговори зі мною!

— Бам-бам-бам, — мугикав Дейві, — барам-бам-бам, мій потяг, мій милий потяг.

????? — стало ще гірше, ніби від його мізків взагалі нічого не залишилося.

— Дейві, скажи бодай щось.

— Бззз, бззз, — сказав псих, — говорить жучок. Жучок Бетті, жучок Бенні, слухайте жучка Барні. Hub rachmones, Меєр, мій дорогий друже.

?????? — здається, щось вияснилося.

Енґлеклінґи бачилися із Коеном у його камері й розповіли йому ідею Кеткарта про плани щодо порнографії. Мікі поклявся, що не розповідав про це жодній живій душі. Але Ґолдман про це дізнався й вирішив перехопити схему, від якої відмовився Мікі, і послав Діна Ван Ґелдера пристукнути Кеткарта або спробувати перекупити в нього ідею.

Але як він дізнався???

НЕВЖЕ ВІН ВСТАНОВИВ У КАМЕРІ КОЕНА ЖУЧОК?

— Дейві, розкажи мені про жучка!