Читати книгу - "Іскри ненависті, Rexana Keys"

Прокинувшись я одразу оглянула кімнату. Александра ніде не було . Я рішуче зібралася і вирішила поїхати туди . Поїхати в будинок в якому виросла . Одягнувшись і накинувши на себе накидку я тихо спустилася вниз .

-от дідько ,- тихо промовила я . Охорона як я могла забути про охорону . Підійшовши до новенького охоронця я мило привіталася і почала розмову 

- Добрий вечір 

-добрий - з підлоба подивився на мене хлопець 

-негайно підготуйте машину я їду 

-Але господар наказав.....,-перебиваю я його

- Господар знає 

-тоді почекайте я уточню в нього

-ти що не чуєш мене я поспішаю 

Хлопець з недовірою глянув на мене але наказав підігнати машину . Сівши в неї я видихнула .

-куди їдемо ?- запитав мене водій

Я назвала адресу і ми вирушили . Цілу дорогу я сиділа і думала . Мені було так шкода Антона . Це було великим потрясінням для мене. Під'їхавши до будинку точніше буде сказати до того що лишилося від будинку я починаю ридати . Раптом відчуваю удар по голові і.......темрява......

Прокинулася я від сильного ляпаса по обличчі. Чорт де це я .

-Хто ви ? Що вам від мене потрібно.

-небагато всього лиш твої гроші і бізнес твого дядечка

-що?- питаю я знову цей бізнес . Та що ви всі до мене з ним причепитися.

-ти що глуха ?-викрикує чоловік 

Я киваю . Тоді він продовжує 

Як тільки бабки і бізнес будуть в нас ти а ту ж хвилину зможеш піти звідси 

-а якщо ні , якщо я відмовлюся 

-о дитинко тобі краще не знати що ми тоді з тобою зробимо .- декілька днів ти побудеш тут , подумаєш , а потім скажеш мені своє рішення.

Він йде а я лишаюся в кімнаті яку тепер можу розглянути . судячи з усього ми десь в лісі . Дерев'яна хата з поверхневим ремонтом

 Дерев'яне ліжко , невелике вікно і стіл це все чим багата кімната. Двері він не зачинив .Цікаво чому. Намагаюся  встати з ліжка і відчуваю щось на своїй нозі . Я відкидаю ковдру і бачу ланцюг . Починаю кричати 

-ей ти , як тебе там я що собака сидіти на прив'язі ? Ти чуєш мене 

-чого ти верещиш ? Я вважаю це за потрібним , а то я чув що ти полюбляєш втікати . Дівчинко давай домовимось на березі ти спокійно себе поводиш і виконуєш все що тобі скажуть , а то ....

-а то що ? Га - перебиваю я його 

-а то в тебе не буде можливості навіть з ліжка встати .він покинув кімнату . Боже що мені робити .тепер мені точно кінець . Александр не знає що мене викрали напевно думає що я втекла і не стане мене шукати 

 Як я би хотіла зараз до нього і було би що моло би бути.пройшло 2 дні мого перебування тут .до мене як на диво ставляться дуже добре . Напевно через те що я ще не відала гроші і бізнес 

Мене годують , я маю змогу помитися , мені навіть приносять книги. Сьогодні я прокинулася від шуму в коридорі . Я чула 3 чоловіків . Раптом в кімнату заходить незнайомий чоловік в каже 

-ну що ти подумала . Підпишеш папери 

-я киваю .Не потрібно мені цього всього, я хочу жити .

-от і молодець . Незабаром приїде наш адвокат і ти все підпишеш , п потім будеш вільна. 

-невже ви мене так легко відпустите , не боїтеся що я піду в поліцію ?.- це трохи насторожує 

-ні не боїмося 

Десь під обід приїжає адвокат з документами , я швидко все підписую і чподіваюсЯ що тепер я вільна .До мене в кімнату входить чоловік і знімає мені з ноги ланцюг . Я радію . Невже я вільна . 

-я можу йти ?- запитала його .

-ні ти йдеш зі мною 

-але я все підписала . 

-мовчи . І йди за мною . Не заставляй застосовувати силу .

Він відводить мене вглибину лісу і наставляє зброю .я розумію що це кінець .

Александр 

Сиджу собі в кабінеті .весь час я думав про неї . Згадував її миле обличчя , її ніжний голос .Лише зараз я зрозумів що я кохаю її  , але чи відчуває вона щось до мене . Сиджу чекаю дзвінок від людей і ось нарешті телефон дзвонить 

-слухаю

-шеф ми знайшли їх . Вони в лісі неподалік вашого будинку 

Я тут же підскакую на ноги беру з сейфу свій пістолет і декількох вірних мені людей їду туди .Всю дорогу я переживав щоб з нею нічого не сталося .От би з нею було все добре , а там я вже її нікуди не відпущу .

Під'їхавши до лісу ми вийшли з машин та тихо направилися в глибину лісу . Я добре знав те місце, знав де знаходиться той будинок . Все своє дитинство я бігав і ховався в ньому . Заходимо в будинок і бачимо 3 чоловіків . Мої хлопці одразу ж знезброюють їх а я шукаю Мію . обійшовши  будинок її нігде не було.

Біжу до них і починаю гамселити одного

 - де вона чорт забирай , що ви з нею зробили 

-на тому світі - з посмішкою сказав він мені 

-віктор напевно вже її прикінчив . Тут я не витримую витягаю пістолет і стріляю . чоловік падає а я підходжу до іншого 

-якщо хочеш жити ти негайно скажеш де вони.

Чоловік помітно нервував 

Я не знаю де вони . Чув що лише він повів її глибше в ліс щоб покінчити з нею .тут я вже нічого не слухаю біжу її шукати .Пробігши чималу відстань я почув голоси. Хоч би це була вона . Хоч би я не спізнився .тримаючись на відстані бачу ямію . блядь вона під прицілом того покидька . Дідько я повинен її врятувати . Я дістаю пістолет прицілююсь і він падає .Мія наче ціла , я біжу до неї і беру її в свої обійми .Вона відповідає мені тим ж .