Читати книгу - "Вежа блазнів"

— Дивно, — сказав нарешті Якубовський. — Дивіться на цих трьох. Навіть не дуже потовчені. Ну ви й щасливчики! Або якийсь демон вас оберігає.

Він їх не впізнав. Зрештою, в цьому не було нічого дивного.

* * *

Хоч Рейневан і сам ледве тримався на ногах, він відразу взявся перев'язувати поранених. У цей час гуситська піхота дорізала і обчищала від збруї іоаннітів і списників Хаугвіца. Убитих витрушували з блях, почалися сварки, кращу зброю і дорожчі панцирі виривали з рук, доходило і до кулаків.

Один із лицарів, що лежали під возом, який здавався мертвим, як і інші, зненацька поворухнувся, забряжчав обладунком, застогнав із глибини шолома. Рейневан підійшов, став на коліна, підняв хундсгугель. Вони довго дивилися один одному в очі.

— Давай… — прохрипів лицар. — Добий мене, єретику. Ти убив мого брата, убий і мене. І хай тебе пекло поглине…

— Вольфгер Стерча.

— Щоб ти здох, Рейневане Беляу.

Наблизилися два гусити із закривавленими ножами. Самсон встав і загородив їм дорогу, а в його очах було щось таке, що гусити швидко відійшли.

— Добий мене, — повторив Вольфгер Стерча. — Чортове поріддя. Чого ти чекаєш?

— Я не вбивав Нікласа, — сказав Рейневан. — Ти чудово це знаєш. Я все ще не впевнений в тому, яку роль ви зіграли в убивстві Петерліна. Але знай, Стерча, що я сюди повернуся. І розрахуюся з винними. Знай це сам і передай іншим. Рейнмар з Беляви повернеться у Шльонськ. І зажадає розрахунку. За все.

Обличчя Вольфгера зм'якло, розслабилося, Стерча грав зуха, але тільки тепер зрозумів, що має шанс вижити. Попри це він не сказав ні слова, відвернув голову.

Поверталася з погоні та розвідки кіннота Бразди. Піхотинці, яких підганяли командири, покинули оббирати полеглих, сформували маршовий стрій. Підійшов Шарлей із трьома кіньми.

— Вирушаємо, — кинув він коротко. — Самсоне, зможеш їхати?

— Зможу.

* * *

Вирушили вони тільки через годину. Залишивши за спиною кам'яний покутний хрест, одну з численних у Шльонську пам'яток злочину і запізнілого каяття. Тепер, крім хреста, роздоріжжя позначав ще й курган, під яким поховали Олдржиха Галаду і двадцятьох чотирьох гуситів — Сиріток із Градця-Кралове. На кургані Самсон застромив щит. Із променистою облаткою і чашею.

І написом: BŮH PÁN NAŠ.

* * *

Армія Амброжа йшла на захід, до Броумова, залишаючи за собою широку чорну смугу зораного колесами й вимішаного чобітьми болота. Рейневан обернувся в сідлі, подивився.

— Я сюди повернуся, — сказав він.

— Якраз цього я і боявся, — зітхнув Шарлей. — Якраз цього я і боявся, Рейнмаре. Що ти власне це скажеш. Самсоне?

— Що?

— Ти щось бурмочеш собі під ніс, до того ж по-італійськи, тож, гадаю, це знову Данте Аліг'єрі?

— Правильно гадаєш.

— І, певно, уривок, що пасує до нашої ситуації? До того, куди ми оце прямуємо?

— Авжеж.

— Гм-м-м… Fuor de la queta… Отже, ми йдемо, ти вважаєш… Я не буду занадто настирливий, якщо попрошу перекласти?

— Не будеш.

Йдемо туди, де жаль повітря крає;

і ось ми там, де вже немає світла [573].

* * *

На західному схилі Голінця, у тому місці, звідки як на долоні видно було долину й армію на марші, на гілку ялини сів великий стінолаз, обтрусивши сніг із глиці. Стінолаз повернув голову, його нерухоме око, здавалося, виглядало когось у колоні.

Стінолаз, видно, нарешті побачив те, що хотів побачити, бо розтулив дзьоб і заскрекотів, і в цьому скрекоті був виклик. І страшна погроза.

* * *

Гори потопали в каламутному sfumato[574] похмурого зимового дня.

Знову пішов сніг. Засипав сліди.

КІНЕЦЬ ПЕРШОГО ТОМУ

1

Хіліасти (від гр. hilias — тисяча) — представники низки єретичних рухів, які на підставі тлумачення пророцтв Апокаліпсису сповідували віру в «тисячолітнє царство» Бога», після якого мав настати Кінець світу. — Тут і далі примітки без позначень, — від перекладача. Примітки автора починаються з [Примітка автора].

2

10 лютого за григоріанським календарем.

3

quinque civitates — П'ять міст (лат.).

4

«Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!» (лат.) — Книга пророка Ісаї, 22; 13.

5

mors nigra — «Чорна смерть», чума (лат.).

6

apellatus — На прізвисько (лат.).

7

episcopus vroclaviensis — Вроцлавський єпископ (лат.).

8

[Примітка автора] «… донацію в шістсот гривень» — гривня (внеслов'янських країнах її називали маркою) була платіжною одиницею, а не монетарною. Вона означала масу півфунта чистого срібла, з якої мали бути викарбувані 60 штук монет, тобто копа празьких грошів. Так було ще близько 1300 року, потім з фунта почали карбувати дедалі більше грошів, через що гріш, який містив усе менше дорогоцінного металу, знецінювався. Скільки грошів насправді карбувалося з гривні, залежало від того, наскільки володар хотів надути своїх підданих. Як бачимо, від тих часів мало що в цьому сенсі змінилося.

9

Орден францисканців, Fratrum Minorum («брати менші», лат.).

10

Любінський герцог (лат.).

11

Званий (лат.).

12

Inquisitio haereticaepravitatis, Sanctum Officium (лат.) — інквізиція.

13

Без гніву та безпристрасно (лат.).

14

11 квітня.

15

День Богоявлення, в католицькій традиції — 6 січня, який завершував цикл зимових свят, що починався на Різдво, 25 грудня.

16

У католицькій традиції — 25 березня.

17

Сьомий день у березні, травні, липні та жовтні, в інші місяці — п'ятий.

18

11 жовтня 1424 року.

19

Мистецтво кохання (лат.) — за назвою поеми Овідія.

20

Молитва, яку читають приблизно ополудні, через шість годин після сходу сонця.

21

Deus in auditorium meum intende, Domine ad adiuvandum me festina — «Поспіши, Боже, збавити мене. Господи, поспіши на допомогу мені» (лат.) — католицька молитва.

22

[Примітка автора] Memento, salutis Auctor… — традиційний гімн з молитовника:

Пам'ятай, о Творець всесвіту,

Що ти прийняв колись форму тіла

Нашого, коли тебе на світ

Пресвята Діва породила.

23

Любов моя (фр.).

24

Досвіди (з лат.).

25

[Примітка автора] Ad te levavi oculos meos… — ченці співають по черзі псалми 122,123,124. Нумерація псалмів у всій книзі прийнята за нумерацією «Вульгати» в латинському перекладі святого Ієроніма. «Біблія тисячоліття», з якої походять усі біблійні цитати в книзі, була перекладена з