Читати книгу - "У пошуках проклятої королеви, Ляна Аракелян"

– Увага, прошу тиші! – На сцені з’явився в сліпучо-білій мантії Шрам. Гул потихеньку замовк. І він продовжив: – По-перше, до початку другого семестру я буду виконувати обов’язки ректора академії… – залою пронісся гомін. – Так-так, я знаю, що багато найдостойніших професорів могли бути на моєму місці, але архімаг королівства розпорядився інакше. Отже, відсьогодні в академії вводяться нові правила.

Грондер Вікк зашурхотів паперами, шукаючи потрібний аркуш. Нарешті знайшов, прокашлявся і зачитав:

– Адептам академії Нескінченної Спіралі Часу з сьогоднішнього дня заборонено залишати територію академії.

У залі загуділи й засвистіли, а дехто й затопав ногами. Й понеслося з різних боків:

– А як же канцтовари?

– А як оновити гардероб?! – дівочий голос мало не зірвався від обурення.

– А товари в крамницях?!

– Ми вам не в’язні!

– Тиша! – прикрикнув ВеО.

Зал знехотя затих.

– Це з метою вашої ж безпеки, – продовжив промову Шрам. – Дозволено виходити тільки патрулям і старостам груп. А гардероб... Підніміться-но, хто це сказав?

Хто б сумнівався – Зіррілана!

– Ви сюди, сподіваюся, вчитися вступили?!

– Так, але...

– Я хочу уточнити: ви прийшли здобути знання чи демонструвати вбрання перед старшовіточниками?

– За знаннями, – пролепетала Зі, червоніючи мов томат влітку.

– Тоді сядьте на місце, адептко! Далі, – він зазирнув в аркуш, – усім адептам викладатимуть тільки теорію магії. Практики тимчасово не буде.

– Та що за мурчики-тужурчики!.. – знову смішно вилаявся Лік. Зал зареготав. Обурений голос ельфа потонув у реготі.

– Тиша! – гаркнув Вікк. Зал принишк. – Знаю, що в багатьох ось-ось мають відкритися джерела. Тому на кураторів перших витків лягає підвищена відповідальність, щоб навчити адептів поводитися з ними. Як ви вже, сподіваюся, знаєте, тепер під час купівлі квитків на дракон-джет і на грифон-диліжанс потрібно пред’являти паспорт. Це не до того, що я комусь дозволю вийти, а до того, щоб на канікулах не забули в гуртожитку документи.

Зал знову вибухнув обуреними вигуками.

– Це не академія! Це в’язниця якась! І місто стало таким самим!..

– Що це за нововведення?! Чому не можна користуватися порталом академії?!

– Ви ще хмарні ліфти вимкніть!

– Це знущання?! Так не має бути!

– А як же ярмарок?! – перекричав усіх незадоволений голос тієї ж Зі. – Я збиралася йти на ярмарок, а тут такий гаплик!

– Ярмарку цього року не буде, – прозвучало як грім серед ясного неба.

– Як?!!! Як це не буде?! – закричали з усіх боків.

– У королівстві от-от можуть ввести комендантську годину, а вам тільки б розважатися! – прикрикнув Грондер Вікк. Зал миттєво вщух. – Над королем Еріком Другим, хай продовжить Аргіна дні його правління, висить смертельна загроза. А оскільки король і архімаг королівства пан Карліан Ясноокий, нехай продовжать світлі боги дні його правління, повністю утримують нашу академію Нескінченної Спіралі Часу, то ми всіма силами підтримуємо короля і архімага королівства.

Залом прокотилася хвиля розчарування.

– Як прикро, – надулася мов миша на крупу Міларунн.

– Я теж хочу на ярмарок, ельфи стільки всього могли привезти, – я була пригнічена цим повідомленням. І якщо невикористання магії ще якось можна пережити, то відсутність ярмарку – ніяк. І якщо чесно, я дуже хотіла купити щось особливе для нас із Геркою, він же обіцяв мені найкращий день. І що тепер?

Я поставила лікті на коліна і поклала голову на зчеплені пальці. Герман мабуть відчув мій погляд і повернувся. Він сумно розвів руками, мовляв, нічого не вдієш.

– Тиша! – знову крикнув щосили ВеО.

І чого він так глотку дере? Ах, так, магією користуватися не можна, а отже, не можна посилити голос. Щоб ти його зірвав остаточно! Зал втихомирився.

– І ще… практика переноситься. Зимової практики не буде.

Радісне «Урраа-а-а-а!» пронеслося актовою залою. Я не знала радіти мені чи сумувати. Ну не буде, і що? Сидіти в чотирьох стінах академії і зубрити теорію? Ні, теорія важлива, але що гола теорія без практики?

– Тиша!.. – Шрам почервонів, на шиї здулися вени. – Практика адептів першого і другого витків переноситься на літо, решта відзавтра візьмуть у своїх кураторів направлення на практику. Нагадую: адепти першого витка – навчаються.

– Так магія ж заборонена? Як вони практику проходитимуть? – почулося чиєсь сардонічне зауваження.

– Вам видадуть ліцензію на магію, – заспокоїв усіх ВеО.

Зал вибухнув новим «Урраа-а-а-а!!!» А я сиділа взагалі без настрою. Значить, Герку можуть закинути кудись далеко. І я буду проводити самотні вечори одна-однісінька. Ну гаразд, не сама, а з Кхиброю, Ліком, Міларунн і близнюками. Але це все одно не те. Нікуди не вийди, нікуди не сходи. Хотіла зазирнути днями в кулінарну гільдію, але бажання тепер так і залишиться бажанням. До батька з Єрошкою не прийди, а я хочу їх відвідувати. Та й підробіток мені потрібен. Академія спорожніє. До Горпини не ходи, Вікк шпигуватиме за мною. Навіть магоптахами не запасешся, вже не кажучи про магофлаїв. І так мені стало сумно, що очі зрадницьки защипало.