BooksUkraine.com » Дитячі книги » Чаклунка з останньої парти 📚 - Українською

Читати книгу - "Чаклунка з останньої парти"

267
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Чаклунка з останньої парти" автора Тамара Крюкова. Жанр книги: Дитячі книги. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17 18 ... 65
Перейти на сторінку:
з ноги. Залишившись без побратима, правий різко зупинився, і дівчинка клубком покотилася по землі. Не можна сказати, що приземлення було м'яким, але руки-ноги лишилися цілі.

Прийшовши до тями, Липочка роззирнулася. Місце мало доглянутий вигляд. Між деревами були прокладені вимощені різноколірною плиткою доріжки. Вони то перепліталися, то розходилися, то східцями підіймалися по схилу. Через струмок перекинуто місток з ажурними поручнями. За мостом височіла химерна вежка з білого каменю. Де-не-де яскравими плямами пістрявіли тюльпани і гіацинти, росли кущики нарцисів, а між каменями дрібними біло-бузковими дзвіночками квітнув ломикамінь.

Мальовничість тутешнього місця відрізнялася від суворої краси гір. Там творцем була сама природа, а тут відчувалася рука людини. Липочці аж дух перехопило від цієї рукотворної краси. Навіть камені тут лежали не абияк, а підкреслювали витонченість квітів. Липочка розривалася між бажанням прогулятися парком і розважливістю. Оскільки вона вже багато наколобродила, стався рідкісний випадок, коли розважливість перемогла. Насамперед слід було відшукати загублений капець.

Липочка засунула другий капець у торбинку і почала обстежувати зарості. Виявити злощасний капець виявилося зовсім непросто, тим паче що роздивлялася вона одним оком, бо друге запливло. Як на гріх, навколо все густо заплів вічнозелений плющ. Липочка понишпорила в кущах і раптом виявила провалля.

Заінтригована, дівчинка розсунула гілля і побачила підземний хід. Серце в неї закалатало. Думка про втрачений капець відразу вилетіла з голови. Липочка обожнювала загадки, а потаємні ходи завжди приховували секрети.

Дівчинка сміливо ступила всередину. Гілки зімкнулися за її спиною, і морок зусібіч обступив Липочку. Раптом їй почулося хрипке дихання. Липочка миттю вискочила звідти. Кілька хвилин вона боязко топталася біля входу і прислухалася. Тиша. Нарешті цікавість знову взяла гору. Бабуся багато разів говорила: перш ніж щось робити, треба гарненько обдумати свій вчинок. Але хіба у людини є час думати, коли страх як хочеться довідатися, що там? Липочка знову розсунула гілля, набрала в легені повітря і голосно гукнула:

— Е-ге-гей! Є там хто? Виходь!

У глибині печери щось заворушилося. Пролунав гучний сап, неначе вітер пронісся над верхівками дерев. Дівчинка ледве встигла відскочити за великий камінь, що лежав біля входу, як з печери вискочив дракон. Він вивергнув стовп полум'я і грізно проричав:

— Бійтеся! Я вогненний жах! Усіх спалю! Оберну на попіл!

Липочка присіла від страху, скорчилася у три погибелі, і зачаїлася.

З драконової пащі знову вирвався вогонь. Після чого гігантська рептилія почала грізно лопотати крилами. Від кожного помаху звук був такий, ніби на вітрі б'ється величезне полотнище. А кожен удар хвоста об землю викликав її легке коливання. Ця вистава тривала, поки дракон не зауважив, що глядачів немає. Він спантеличено моргнув і досить буденним голосом пробурмотів:

— Що за гра в хованки? Де всі? Ау!

Дракон мав зовсім не такий войовничий вигляд, як здалося спочатку. До того ж було б неввічливо залишати його поклик без відповіді, тому Липочка виглянула з-за каменя і сказала:

— Тутечки.

— Що означає тутечки? Ти хто? — уп'явся в неї очима дракон.

— Липочка.

— А де принц?

Дракон поводився цілком миролюбно, і дівчинка осміліла. Вона вийшла з укриття і стенула плечима.

— Не знаю. Мабуть, у палаці. У нього сьогодні коронація.

— Отже, ні він, ні його почет ще не прибули? А я думав, вони вже тут! — сумовито вигукнув дракон.

— Принц має сюди прийти? А навіщо? — зацікавилася Липочка.

— Взагалі-то кортеж проїжджатиме поблизу.

— Ух ти! Оце повезло! Значить, я побачу принца?! — зраділа Липочка.

У її голові промайнув вихор думок: яке щастя, що вона побачить принца!.. Яке нещастя, що вона з'явиться перед принцом із заплилим оком!.. Який жах, якщо її побачить бабуся!!! Втім, вона не встигла всього додумати. Дракон сказав:

— Досить сумнівне везіння. Який конфуз! Я витратив увесь свій жар на шмаркате дівчисько! Та як ти посміла сюди з'явитися?

— Ніде не вказано, що це заборонено. Значить, сюди можна заходити всім, — заявила Липочка.

— Всім? Куди котиться світ? За давніших часів люди десятою дорогою обходили драконів, а тепер пруться всі, кому не ліньки! Просто прохідний двір якийсь!

— По правді кажучи, тутешнє місце не дуже схоже на житло дракона, — зауважила Липочка.

— І то правда. Тричі ганьба на мою голову, — похнюпив голову дракон.

Він мав такий сумний вигляд, що дівчинка пожаліла його і почала заспокоювати.

— Чого ти так засмутився? Адже сам сказав, що невдовзі тут з'явиться весь принців почет. Однією дівчинкою більше. Яка різниця?

— Величезна! Через тебе все пішло шкереберть. Треба ж було витратити весь свій запал на огидну, маленьку нахабницю.

1 ... 16 17 18 ... 65
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чаклунка з останньої парти», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чаклунка з останньої парти"