Читати книгу - "Гаррі Поттер і орден Фенікса"

- А ти як знаєш? - зажурився Джордж.

- Тонкс розтлумачила, як його виявляти, - пояснила Джіні. - Треба шпурнути щось у двері, і якщо воно не долетить - двері занетурбовані. Я кидала зверху зі сходів какобомби, і вони просто відскакували, а отже, й видовжені вуха не зможуть пролізти у шпарину.

Фред тяжко зітхнув.

- Прикро. Я так хотів знати, що скаже старенький Снейп.

- Снейп?! - вигукнув Гаррі. - Він тут?

- Так, - підтвердив Джордж, обережно зачиняючи двері й сідаючи на ліжко. Фред і Джіні сіли біля нього. - Звітує. Страшенна таємниця.

- Лайно, - ліниво докинув Фред.

- Але тепер він на нашому боці, - докірливо заперечила Герміона.

Рон пирхнув. - Горбатого могила виправить. Згадай, як він на нас дивиться.

- Біллеві він теж не подобається, - ніби підсумувала Джіні.

Гаррі не був певний, що його гнів ущух, але цікавість узяла гору над бажанням викричатися. Він опустився на вільне ліжко.

- Що, і Білл тут? - поцікавився він. - Я думав, він працює в Єгипті.

- Він перейшов на канцелярську роботу, щоб мати змогу повернутися додому і працювати для Ордену, - пояснив Фред. - Каже, що скучає за пірамідами, але... - Фред задоволено вишкірився, - він має певну компенсацію.

- Тобто?

- Пам'ятаєш Флер Делякур? - спитав Джордж. - Вона отримала роботу в «Ґрінґотсі», щоб «погіпшити свій вімова...»

- А Білл дав їй уже чимало приватних уроків, - захихотів Фред.

- Чарлі також член Ордену, - додав Джордж, - але він досі в Румунії. Дамблдор хоче залучити якомога більше чужоземних чарівників, тож Чарлі у вільний час зав'язує контакти.

- А чому не Персі? - здивувався Гаррі, адже він знав, що третій син Візлів працює у відділі міжнародної магічної співпраці Міністерства магії.

Почувши це, всі Візлі й Герміона обмінялися похмурими багатозначними поглядами.

- Ти тільки нізащо не згадуй при мамі й татові про Персі, - напруженим голосом попередив Рон.

- Чому?

- Бо щоразу, коли звучить ім'я Персі, тато щось розбиває, а мама починає ридати, - пояснив Фред.

- Це такий жах, - сумно зітхнула Джіні.

- Ми з ним тепер не маємо нічого спільного, - сказав Джордж з несподівано гидливим виразом обличчя.

- А що сталося? - допитувався Гаррі.

- Тато й Персі посварилися, - відповів Фред. - Я ще не бачив, щоб тато так кричав. Завжди галасує мама.

- Це сталося через тиждень після початку канікул, - пояснив Рон. - Ми саме мали перебратися до Ордену. Персі прийшов додому і повідомив, що його підвищили на посаді.

- Жартуєш? - здивувався Гаррі.

Хоч він чудово знав, що Персі був неймовірно честолюбний, у Гаррі склалося враження, що Персі не досяг великих успіхів на своїй першій посаді в Міністерстві магії. Персі серйозно провинився, не помітивши, що його начальником керував безпосередньо сам Лорд Волдеморт (хоч у міністерстві в це й не повірили - там усі вважали, що містер Кравч просто збожеволів).

- Ми теж були здивовані, - погодився Джордж, - адже Персі мав купу неприємностей через Кравча, було розслідування... Казали, що Персі мав би помітити, як Кравч з'їжджає з глузду, і повідомити керівництво. Але ти ж знаєш Персі: Кравч зробив його своїм заступником, от він і тішився.

- То як же його підвищили на посаді?

- Саме це нас і здивувало, - підтвердив Рон, охоче підтримуючи розмову, щоб Гаррі знов не зірвався на крик. - Він прийшов додому страшенно собою задоволений... навіть більше, ніж завжди, якщо таке можна уявити... і сказав татові, що йому запропонували посаду в самого Фаджа. Справді дуже гарна посада як для того, хто лише торік закінчив Гоґвортс: молодший помічник міністра. Він сподівався, що тато буде в захопленні.

- Та сталося навпаки, - похмуро додав Фред.

- А чому? - спитав Гаррі.

- Та тому, що Фадж тоді гасав міністерством і перевіряв, чи ніхто не контактує з Дамблдором, - пояснив Джордж.

- У міністерстві зараз намагаються не згадувати про Дамблдора, - додав Фред. - Буцімто він лише завдає зайвого клопоту, заявляючи, що повернувся Відомо-Хто.

- Тато каже - Фадж усім дав зрозуміти, що той, хто підтримує зв'язки з Дамблдором, може відразу звільнятися з роботи, - додав Джордж.

- Біда в тому, що Фадж підозрює тата. Він знає, що тато приятелює з Дамблдором, окрім того, він вважає тата диваком через його захоплення маґлами.

- А до чого тут Персі? - розгубився Гаррі.

- Зараз поясню. Тато вважає, що Фадж бере Персі до себе лише для того, щоб той шпигував за власною родиною... і за Дамблдором.

Гаррі аж свиснув.

- А Персі радий.

Рон невесело всміхнувся.

- Персі просто ошалів. Він сказав... а, він наговорив такої гидоти. Сказав, що відколи почав працювати в міністерстві, мусив постійно відмиватися від паскудної татової репутації; що в тата нема жодних амбіцій, і тому ми завжди були... ну, розумієш... не мали багато грошей...

- Що? - недовірливо перепитав Гаррі, а Джіні зашипіла, мов сердита кицька.

- Я знаю, - ледь чутно промовив Рон. - Далі було ще гірше. Він сказав, що тато носиться з тим Дамблдором як дурень з писаною торбою; що Дамблдора чекають великі неприємності, і тато влізе в халепу разом з ним; і що він - Персі - знає, кому вірно служити, і зберігатиме вірність міністерству. А якщо мама з татом збираються зрадити міністерство, то він готовий заявити, що більше не належить до нашої родини. Спакував валізи й поїхав. Тепер живе в Лондоні.

Гаррі тихенько вилаявся. З усіх Ронових братів Персі подобався йому найменше, але Гаррі й уявити не міг, що той посміє так розмовляти з містером Візлі.

- Мама була в розпачі, - понуро мовив Рон. - Сам знаєш... сльози... Поїхала в Лондон, щоб поговорити з Персі, а він затраснув двері перед її носом. Не знаю, що він робить, коли зустрічає на роботі тата... мабуть, удає, що не бачить.

- Але ж Персі мусить знати, що Волдеморт повернувся, - замислився Гаррі. - Він же не дурний і повинен розуміти, Що ваші батьки не ризикуватимуть усім без серйозних підстав.

- До речі, у сварці згадували й тебе, - сказав Рон, крадькома зиркаючи на Гаррі. - Персі сказав, що єдиний доказ - це твоя розповідь, і... не знаю... він не