Читати книгу - "«І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко"

ті народи, що мали глибоке коріння етнічної єдності та віри і де не мала впливу звірина. В Україні — в найбільш залюдненому і етнічно перемішаному (в містах) краї —звірина була така ж активна, як і в Петербурзі та Москві. Тут так само йшло пограбування й руйнування храмів, побиття священиків, а тільки робилося це етносом. Червона бактерія антихриста розкладала одвічну християнську ментальність українця; він обертався на свою протилежність, надто в містах, де було найбільше фрагментів звірини.

З дна піднялась каламуть. Почали нищити все, що вивищувалося над пересічним людом — дворян, купців, промисловців, інтелігенцію. Нищили найчастіше не завойовника та запроданця, а свій свого.

Це можна сказати й про білоруса, грузина, вірменина.

Ось що таке «4 Третій Ангол вилив чашу свою на річки та водні джерела, — і сталася кров.»

«5 І почув я Ангола вод…» — Скоріше за все, при Всевишньому є ангел, котрий відповідає за етноси.

16. І знову ж таки, що то за людність була, яка дозволила втягнути себе в ті криваві події?

Біологи довели наявність колективного розуму в комах і ссавців. Існує він і в людей. Десь із середини дев’ятнадцятого і до середини двадцятого століття цей колективний розум перебував на межі божевілля. Бо якби він був здоровий, не «завела» б його жодна група фанатиків, жодне лжевчення. Причина — все те ж космічне число звірини — 666 (1881 р.).

На землі жили люди, котрі прийшли у світ у часи найбільшої густоти Темного сателіта. Вони, хто більше, хто менше, були психічно вражені. А вже ті з них, хто мав медіумічні здібності (а такі завжди є навіть у невеликому колективі) отримали сприяння розвиткові тих здібностей і отже набули ще більшого впливу на збуджену юрбу.

Але не тільки це.

Окультна наука стверджує, що на другому — невидимому плані буття існують принаймні два види безтілесних істот, з допомогою яких матеріальні маги впливають на людей. Це згадувані вже:

1. Елементали (лярви) — самі не впливають на свідомість людей, але підкоряються волі живого (матеріального) мага і стають його знаряддям. Найчастіше це — знаряддя облуди. Маг діє на свідомість живих людей через них.

2. Елементари — тваринні частки душ розбещених і лихих смертних, які позбулися всього, що в них було від Бога. Це душі чорних магів — клас енергетичних вампірів, котрі продовжують своє існування на другому плані тим, що живляться кров’ю (польовою сутністю клітин крові) живих людей-жертв. Єдина їхня мета — зробити тих, на кого вони мають вплив, геть аморальними та занурити їх у всі види гріха.

До речі, мусульманська релігія — Іслам також поділяє буття на два плани. На тому — другому живуть джини і джинії.

Магічне поле Темного сателіта, найбільша активність якого за 25920 років припадає саме на 1881-й рік, змусила діяти душі матеріальних медіумів і нематеріальних елементарів з найвищою активністю. Часом вони складали одне ціле, бо були пов’язані думоформами земних магів. Із спостережень за вчинками тогочасних людей виникає враження, що матеріальні маги легко впускали в свою плоть потойбічних «братів», а часом і зовсім віддавали їм свою «матеріальну домівку». Про це свідчить навісніння, притаманне людям революційної доби. Саме ця якість (навісніння) є найголовнішою ознакою людського елементара. Всі, хто впадає в екстаз внаслідок релігійного чи ідеологічного збудження (фанатизму) — жертви елементарів з паралельного світу.

Як відомо, недугою навісніння (у крайніх її проявах) були вражені перший московський цар Іван ІV і перший імператор Росії Петро І. У час найбільшого навісніння і цар Іван Васильович, і імператор Петро Олексійович навіть убивають рідних синів.

Другою недугою елементара є схильність до прийняття без особливої потреби всіляких псевдо, кличок, прізвиськ. Так, Іван ІV Васильович нарік себе Грозним, а Петро І —Великим.

Творець «нової релігії» також з Марходея Маркса Леві став Карлом Марксом; його перші апостоли Ульянов і Бронштейн стали Леніним і Троцьким, а «неправдивий пророк» з Джугашвілі перетворився на Сталіна.

Четвертий ангол

17. «8 Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем. 9 І спека велика палила людей, і зневажали вони ім'я Бога, що має владу над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому».

Якщо шість кар гніву Господнього — перша, друга, третя, п'ята, шоста і сьома пояснюються і підкріплюються чіткими історичними подіями (а не самою тільки логікою), то четверта — важка для осмислення.

В окультному понятті Сонце — не просто планета, це щось значно величніше. Таємниця сонця є найбільшою з численних таємниць окультизму. Досить сказати, що всі храми стародавнього світу були побудовані лицем до сонця, а їх портали відкриті на Схід. Піфагорієць Філолай казав: «Сонце є дзеркало вогню, велич полум'я якого через відбиття в тому дзеркалі ллється на нас, і цю велич ми називаємо образом…» «Існує три в одному, при ньому центральне Сонце є попередженням Природи: перше є всезагальна причина всього, Верховне Благо і досконалість; друга — потужність — Верховний Розум, що наділений владою над усіма розумними істотами; третє — це видиме сонце. Чиста енергія сонячного розуму сходить із трону, що світиться, — в центрі неба наше Сонце займає його; причому ця чиста енергія є Логос нашої системи». Сказавши таке, Юліан виказав тільки частину сонячної таємниці, і, незважаючи на те, що він був царственним Посвяченим, йому довелося розпрощатися з життям. Сократ, до речі, помер за такий же злочин, не будучи посвяченим.

Отож для з'ясування суті четвертої чаші гніву Божого потрібні теософські та окультні знання, якими автор цих рядків, на жаль, не володіє.

Але якщо взяти цю — четверту чашу покарань, як крапку на кривій (чи прямій) кар за гріхи, що їх Бог послідовно насилав на православний світ, то знаючи, що таке третя і