BooksUkraine.com » Класика » Приказки, Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Приказки, Руданський"

121
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Приказки" автора Руданський. Жанр книги: Класика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20
Перейти на сторінку:
від мене

Вам не сподіватись!»




Того ж літа запорожці


Грамоту читали


I до вражого Ахмета


От що написали:




«Ти, султане, чортів сину,


Люципера [57] брате,


Внуку гаспида самого


I чорте рогатий!




Стравнику ти цареградський,


Пивнику макдонський,


Свине грецька й молдаванська,


Ковалю вавлонський!




Кате cepбів i Пoдoлi,


Папуго ти кримська,


Єгипетський ти свинарю,


Сово русалимська!




Ти - погана свинячая


Морда, не підмога,


I дурень ти, а не сторож


У нашого бога.




Не годен ти нас, козаків,


I десь цілувати,


А не то щоб Запорожжя


Під собою мати!




Ми землею i водою


Будем воюватись,


I тебе нам, бісів сину,


Hiчогo боятись!




Так тoбi ми відвічаєм,


А року не знаєм,


Бо ми ваших календарів


В Січі не тримаєм.




Місяць наш тепер на небі,


День той самий, що у вас;


За сим словом, вражі турки,


Поцілуйте в ... нас!»








НАЩО БОГ СОТВОРИВ?





«Нащо тебе, козака,


Господь на світ сотворив?»


«Щоб любив я мужика,


Щоби пана його бив!»




«Нащо ж тебе, мужика,


Господь на cвіт сотворив?»


«Щоб неславив козака,


Щоби панщину робив!»








ТУРЕЦЬКА КАРА





Взяли турки козака,


На смерть засудили,


Межи ноги йому кіл


Довгий заложили


Та й довбнею i женуть,


А той тілько каже:


«Та бий piвнo, коли б’єш,


Не милися, враже!»




13 окт[ября]






ПИЛИПОН





Як то за все хапаються


Tiї пилипони,


То й поправляв їден, кажуть,


У церкві ікони.


От поправив, що там було,


До попа вертає.


«Що ж, ти,- каже,- все поправив?» -


Піп його питає.


«Да все, батька! У Варвары


Башмак доработал,


Богоматери на лоне


Младенца сработал.


А чтоб батька мне маленько


На водку прибавил,


То я сзади уж и духу


Три перья приставил!»




14 окт[ября]






ХРАБРИЙ ЛЯХ





Здибалося два ляшки.


Їден i хвалився,


Як недавно на війні


3 козаками бився.




«Juz to,- каже,- dtugo mniе


Nie zapomnа wrogy,


Bo psiawiaram moze stu


Odrаbatem nogi!»




«Co to nogi? - каже той.-


Glowy rаbac bylo!»


«I ja chcialem, bracie moj.


Ale glow nie bylo»


____________________________




Каже: «Знатимуть мене


Козацькі пороги,


Бо я з coтнi козаків


Поодтинав ноги».


«Що то ноги? - каже той,-


Голови їм було!»


«I я то xтів, брате мій,


Та голов не було».








ГОСПОДЬ ДАВ





Пішов козак молодий


В далеку дорогу,


Кинув жінку молоду


I хату убогу.




Аж вертае за ciм літ,


Хату оглядає,


Дивується сам собі -


Хати не пізнає.




Його хата - як вінок,


Новенька, біленька...


«А звідки то,- запитав,-


Голубко сивенька?»




«А то,- каже,- господь дав


За твою дорогу!»


Козак шапку підійняв.


«Слава ж,- каже,- богу!»




Входить в хату - скрізь лавки


I столи xopoшi,


А на столах i лавках


Валяються гpoшi.




Глянув козак навкруги,


Жінку обіймає,


Поцілував кілька раз.


«Звідки ж то?» - питає,




«I то,- каже,- господь дав


За твою дорогу...»


Козак хрест святий поклав.


«Слава ж,- каже,- богу!»




Коли гляне у куток -


Аж дітей копиця...


«А то звідки?» - «Господь дав!» -


Каже молодиця.




А той носом покрутив.


«Добрий,- каже,- тато!..


Але,- адже,- на сей раз


Порався багато!..»








БАРАН





Набілив жид мідяків,


І тілько смеркає -


Все то бідним мужикам


За срібло спускає.


А сам-то він був купець


І торгував м’ясом,


То, бувало, що не крав,


То купував часом.


Ото колись уночі,


Тілько що ліг спати,


Хтось стукає у вікно,


Проситься до хати.


«Хто?» - питається жидок,


«Я,- каже,- пустіте!


Може, треба барана?


Барана купіте!»


Пустив його у корчму,


А той мішок з себе.


«От вам,- каже,- і баран.


Купіть, коли треба!»


«А що хочеш?» - «Три копи!»


Жид мацнув руками,


За барана заплатив


Трьома копійками.


Сам не світить, бісів син,


А той не говорить,


Навпомацки і бредуть


З мішком до комори.


А комора у купця


Була і крамниця,


А часами заодно


Була і різниця.


Упустили барана,


Мужика не стало,


Чи спав купець, чи не спав,


Але вже світало.


Купець живо захопив


Всі свої прибори.


Живо капці - та й бігцем


Біжить до комори.


Але тілько одчинив -


Ахнув неборака:


Йому замість барана


Скочила собака.


І пропав його баран,


Але й того мало:


Із комори з бараном


І м’яса не стало.








РОЗМОВА





Прибув Мошко із Варшави


Та й людей дурив,


Що ніби він у столиці


З крулем говорив.




«А як же ви говорили?» -


Якийсь запитав.


«О, ми славно говорили,-


Мошко відвічав.-




Я казав усе крулеві:


«Ура» та «ура!»,


А воно мені казало:


«Дурак» та «дурак!»








НАДГОРОДА





Раз топився грубий лях,


Став репетувати;


Мужик один і побіг


Пана рятувати.




За чуприну ухватив,


З води витягає,


Пан дякує мужику,


Грошей добуває...




Аж надходить другий лях.


«Со to?» - запитався.


«Taż wyciаgnаl z wody mnie!» -


Грубий обізвався.




«О, widzialem,- каже той,-


Widzialem, jedyny,


Jak on ciebie, bracie moj,


Ciagnal za czupryne!»




«Za czupryng? Czy z to tak?»


«Za czupryne, miiy!»


«О psia wiara z! - крикнув той


lзi всеї сили,-




Sto nahajow za to psu!»;


I що ж? Протягнули


I сто йому нагаїв


За добро креснули.


_____________________________




Аж надходить другий лях,


«Що то?» - запитався.


«Та ж витягнув iз води»,-


Грубий обізвався.


«Та лучче б ти утонув


В лихую годину,


А то хлоп тебе тягнув,


Як пса, за чуприну...»


«За чуприну? Чи ж то так?»


«За чуприну, милий!»


«О псявipa ж,- крикнув той


Із вciєї сили,-


Сто нагаїв за то псу!»








ПЕЧЕНА ГУСКА





Ходить німець по корчмі,


Випив собі чарку.


«Czy pieczone gesie masz?» -


Питає шинкарку.


«Та є, пане! - каже та.-


Є порядна пара.


«А czy drogo bеdzie sztuk?»


«Та нi, півталяра».


«А czy bеdzie chled i sos?»


«Таже буде, пане!»


«А nie placа za to juz?»


«Та не платять, пане!»


«То wiesz,- каже,- serce, со?


Gеsie mnie nie trzeba,


A podawaj liepiej mnie


Lecz sosu ta chlieba!»


___________________________




Ходить німець по корчмі


Випив собі чарку.

1 ... 19 20
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приказки, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Приказки, Руданський"