Читати книгу - "Приказки, Руданський"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вам не сподіватись!»
Того ж літа запорожці
Грамоту читали
I до вражого Ахмета
От що написали:
«Ти, султане, чортів сину,
Люципера [57] брате,
Внуку гаспида самого
I чорте рогатий!
Стравнику ти цареградський,
Пивнику макдонський,
Свине грецька й молдаванська,
Ковалю вавлонський!
Кате cepбів i Пoдoлi,
Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!
Ти - погана свинячая
Морда, не підмога,
I дурень ти, а не сторож
У нашого бога.
Не годен ти нас, козаків,
I десь цілувати,
А не то щоб Запорожжя
Під собою мати!
Ми землею i водою
Будем воюватись,
I тебе нам, бісів сину,
Hiчогo боятись!
Так тoбi ми відвічаєм,
А року не знаєм,
Бо ми ваших календарів
В Січі не тримаєм.
Місяць наш тепер на небі,
День той самий, що у вас;
За сим словом, вражі турки,
Поцілуйте в ... нас!»
НАЩО БОГ СОТВОРИВ?
«Нащо тебе, козака,
Господь на світ сотворив?»
«Щоб любив я мужика,
Щоби пана його бив!»
«Нащо ж тебе, мужика,
Господь на cвіт сотворив?»
«Щоб неславив козака,
Щоби панщину робив!»
ТУРЕЦЬКА КАРА
Взяли турки козака,
На смерть засудили,
Межи ноги йому кіл
Довгий заложили
Та й довбнею i женуть,
А той тілько каже:
«Та бий piвнo, коли б’єш,
Не милися, враже!»
13 окт[ября]
ПИЛИПОН
Як то за все хапаються
Tiї пилипони,
То й поправляв їден, кажуть,
У церкві ікони.
От поправив, що там було,
До попа вертає.
«Що ж, ти,- каже,- все поправив?» -
Піп його питає.
«Да все, батька! У Варвары
Башмак доработал,
Богоматери на лоне
Младенца сработал.
А чтоб батька мне маленько
На водку прибавил,
То я сзади уж и духу
Три перья приставил!»
14 окт[ября]
ХРАБРИЙ ЛЯХ
Здибалося два ляшки.
Їден i хвалився,
Як недавно на війні
3 козаками бився.
«Juz to,- каже,- dtugo mniе
Nie zapomnа wrogy,
Bo psiawiaram moze stu
Odrаbatem nogi!»
«Co to nogi? - каже той.-
Glowy rаbac bylo!»
«I ja chcialem, bracie moj.
Ale glow nie bylo»
____________________________
Каже: «Знатимуть мене
Козацькі пороги,
Бо я з coтнi козаків
Поодтинав ноги».
«Що то ноги? - каже той,-
Голови їм було!»
«I я то xтів, брате мій,
Та голов не було».
ГОСПОДЬ ДАВ
Пішов козак молодий
В далеку дорогу,
Кинув жінку молоду
I хату убогу.
Аж вертае за ciм літ,
Хату оглядає,
Дивується сам собі -
Хати не пізнає.
Його хата - як вінок,
Новенька, біленька...
«А звідки то,- запитав,-
Голубко сивенька?»
«А то,- каже,- господь дав
За твою дорогу!»
Козак шапку підійняв.
«Слава ж,- каже,- богу!»
Входить в хату - скрізь лавки
I столи xopoшi,
А на столах i лавках
Валяються гpoшi.
Глянув козак навкруги,
Жінку обіймає,
Поцілував кілька раз.
«Звідки ж то?» - питає,
«I то,- каже,- господь дав
За твою дорогу...»
Козак хрест святий поклав.
«Слава ж,- каже,- богу!»
Коли гляне у куток -
Аж дітей копиця...
«А то звідки?» - «Господь дав!» -
Каже молодиця.
А той носом покрутив.
«Добрий,- каже,- тато!..
Але,- адже,- на сей раз
Порався багато!..»
БАРАН
Набілив жид мідяків,
І тілько смеркає -
Все то бідним мужикам
За срібло спускає.
А сам-то він був купець
І торгував м’ясом,
То, бувало, що не крав,
То купував часом.
Ото колись уночі,
Тілько що ліг спати,
Хтось стукає у вікно,
Проситься до хати.
«Хто?» - питається жидок,
«Я,- каже,- пустіте!
Може, треба барана?
Барана купіте!»
Пустив його у корчму,
А той мішок з себе.
«От вам,- каже,- і баран.
Купіть, коли треба!»
«А що хочеш?» - «Три копи!»
Жид мацнув руками,
За барана заплатив
Трьома копійками.
Сам не світить, бісів син,
А той не говорить,
Навпомацки і бредуть
З мішком до комори.
А комора у купця
Була і крамниця,
А часами заодно
Була і різниця.
Упустили барана,
Мужика не стало,
Чи спав купець, чи не спав,
Але вже світало.
Купець живо захопив
Всі свої прибори.
Живо капці - та й бігцем
Біжить до комори.
Але тілько одчинив -
Ахнув неборака:
Йому замість барана
Скочила собака.
І пропав його баран,
Але й того мало:
Із комори з бараном
І м’яса не стало.
РОЗМОВА
Прибув Мошко із Варшави
Та й людей дурив,
Що ніби він у столиці
З крулем говорив.
«А як же ви говорили?» -
Якийсь запитав.
«О, ми славно говорили,-
Мошко відвічав.-
Я казав усе крулеві:
«Ура» та «ура!»,
А воно мені казало:
«Дурак» та «дурак!»
НАДГОРОДА
Раз топився грубий лях,
Став репетувати;
Мужик один і побіг
Пана рятувати.
За чуприну ухватив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває...
Аж надходить другий лях.
«Со to?» - запитався.
«Taż wyciаgnаl z wody mnie!» -
Грубий обізвався.
«О, widzialem,- каже той,-
Widzialem, jedyny,
Jak on ciebie, bracie moj,
Ciagnal za czupryne!»
«Za czupryng? Czy z to tak?»
«Za czupryne, miiy!»
«О psia wiara z! - крикнув той
lзi всеї сили,-
Sto nahajow za to psu!»;
I що ж? Протягнули
I сто йому нагаїв
За добро креснули.
_____________________________
Аж надходить другий лях,
«Що то?» - запитався.
«Та ж витягнув iз води»,-
Грубий обізвався.
«Та лучче б ти утонув
В лихую годину,
А то хлоп тебе тягнув,
Як пса, за чуприну...»
«За чуприну? Чи ж то так?»
«За чуприну, милий!»
«О псявipa ж,- крикнув той
Із вciєї сили,-
Сто нагаїв за то псу!»
ПЕЧЕНА ГУСКА
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
«Czy pieczone gesie masz?» -
Питає шинкарку.
«Та є, пане! - каже та.-
Є порядна пара.
«А czy drogo bеdzie sztuk?»
«Та нi, півталяра».
«А czy bеdzie chled i sos?»
«Таже буде, пане!»
«А nie placа za to juz?»
«Та не платять, пане!»
«То wiesz,- каже,- serce, со?
Gеsie mnie nie trzeba,
A podawaj liepiej mnie
Lecz sosu ta chlieba!»
___________________________
Ходить німець по корчмі
Випив собі чарку.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приказки, Руданський», після закриття браузера.