Читати книгу - "Княжа Україна, Олександр Олесь"

Та в боях в степах татарських

Лев з Андрієм полягли.

Після Льва, після Андрія

Княжив Юрій Болеслав,

Син поляка й українки

Про поляків тільки дбав.

Будував костьоли польські,

Запроваджував латинь,

Не любив свого нічого

І сміявся із святинь.

З Польщі їхали невпинно

Шляхта, дідичі, купці,

Все життя поляк-чужинець

Став тримати у руці.

І урвалося терпіння,

І увесь народ повстав,

По містах, по селах всюди

На чужинця ніж підняв.

Болеслава отруїли,

Вбивства, розрухи пішли…

Землю Галицько-Волинську

Знов чужинці зайняли.

Так безславно обезславив

Княжий устрій Болеслав…

І народ доріг до щастя

Без князів шукати став.

15.X - 8.XI.1920, Марієнбад

Уперше збірка вийшла у Львові 1930 р. накладом видавництва «Неділя» під назвою «Минуле України в піснях. Княжі часи». Друге видання книги здійснене через десять років: О. Олесь. Княжа Україна.- Прага, книгозбірня «Пробоєм», 1940.

Подається за цим виданням.

Автором виправлено граматичні помилки, допущені в першому виданні, а також замінено окремі слова і навіть назви деяких творів.

Так вірш «Ігор Святославич. Половецька неволя» одержав назву «Половецька неволя», «Похід Ігоря Святославича і бій з половцями» - «Похід Ігоря Святославича на половців», «Москалі й татари» - «Занепад Києва», «Татарська неволя» - «Князь Данило в хана».

Неважко помітити, що в книжці допущено деякі історичні анахронізми. Згідно з існуючою на той час термінологією, народи і країни часів Київської Русі він іменував сучасними йому назвами: Стародавній Рим - Італією, Галлію - Францією, фракійців - болгарами, безів - осетинами, російський народ - москалями та ін. Відповідно замість «Київська Русь», «давньоруський» вживається «Україна», «український». Через те виходи на сучасність, особливо у кінцевих строфах віршів, видаються на сьогодні дивними. Поетичні оповіді «Княжої України» розширюють наші уявлення про події, викладені в «Повісті временних літ», «Галицько-Волинському літописі», які й були джерелом для написання книги разом з історичними працями М. Грушевського та І. Крип’якевича.

Як засвідчує лист від 10.04.1941 р. до редактора дитячого журналу «Малі друзі» Б. Даниловича, найбільш прислужився для поета підручник з історії І. Крип’якевича: «Княжу Україну» я написав випадково за якихось 17-20 днів, перебуваючи в 1920 р. в Марієнбаді на лікуванні Кр. (?) прислав мені підручник Крип’якевича і страшно просив мене написати. Я вважив його волю і хоч часу було мало, постановив написати працю до від’їзду з Марієнбада. Задумав я широко (це Ви бачите з перших 10-20 сторінок), але бачив, що я не встигну виконати свою постанову (закінчити до від’їзду), і писав уже як попало. Ну і вийшло зле, по-дитячому. Одначе я бачив, що і моя «історія» може бути корисною для декого, тому переписав і видав. Мене було вилаяно, але дуже чемно». Далі О. Олесь відповів на пропозицію редактора написати подібну книгу про козацькі часи на Україні: «Але ж я не історик і не напишу так, як Ви уявляєте... «Козацька доба!» Для майстра - яке це велике полотно і яких моментів на ньому не можна намалювати!.. Маленьке взяти міг би я на себе завдання. На якомусь одрізку скромно, по-дитячому, намалювати декілька етюдиків. Щось на зразок «Княжої України»

У кінці книги зазначено, що вона писалась у Марієнбаді з 15.X. по 8.XI.1920 р. І хоч вийшла вона аж через десять років, автор залишив за нею порядковий восьмий номер.

Визначальним для О. Олеся в нумерації був час написання, бо ненумерована сатирична книжка «Перезва» (1921), напевно, вважалась ним як дев’ята, хоч і видана раніше за «Княжі часи».

________________

Олександр Олесь

КНЯЖА УКРАЇНА

книга VIII

305

Друкований текст для вичитування взято з:

Олександр Олесь. Твори в 2-х томах. Київ, «Дніпро», 1990.

т. 1: Поетичні твори. Лірика. Поза збірками. З неопублікованого. Сатира.

ISBN 5-308-00322-Х (т. 1)

ISBN 5-308-00537

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2017