Читати книгу - "Листи, Федькович Юрій"

Тепер маю до вас просьбу, добродію: постарайтесь, ласкаві будьте, о всі мої манускрипти «Довбуша» і «Керманича», бо я їх хочу переробити, і пришліть мені їх моїм коштом. А єсли би була ласка ваша мені сказати, для чого той мій «Довбуш» такий нещасливий, то не забув бих вам ніколи! «Довбуша» переробляю тепер на німецьке і гадаю го своїм коштом дати друкувати,- а коли не «Довбуша», то хоть мої німецькі поезії. Да, може, і се утопії.

А за сим словом віншую вас щасливими святами, добродію,- щасливішими, як я їх буду мати. Коляди свої вам не посилаю, 115 бо я собі твердо постановив манускрипта, не мавши безпечного слова, що они будуть друковані, з рук не давати. Не во гнів за се, добродію.

Ще вам мушу донести вість, що мій співаник для дітей міністерія за добрий узнала. Се, мабуть, перша книжка кулішівкойов, 116 що в школах позволена. Не знаю, чи про другий не постаратись.

Маю також збірничок дрібніших моїх поезій і хотів бих їх дати печатати, лиш не знаю, почому у вас аркуш друку платиться і чи на часу тепер поезії видавати. Порадьте мене, ласкаві будьте. Про мій «Буквар», може, також чули? Що з ним робити?

Сподіваючись милої від вас вісті і відповіді, пишусь

щирий ваш слуга

Федькович

30/12 1870

О манускрипт «Довбуша» прошу!

28 червня 1873 р., Сторонець-Путилів

Чесний пане!

Посилаю Вам матеріал, приспособлений до II читанки. 117 Сли вдатний, буде мене тішити, сли ні, прошу мені відослати, коли би можна, ще сего місяця. Якби треба ще якого додатку, то з охотою буду служити,- але лиш тілько, щоби тичилось мене яко поета і повістяра, бо до кавалків з географії, загальної і натуральної гісторії, фізики, технології і тако [го] іншого ні раз не берусь.

Розумівсь, що про третю читанку лиш і аж тогді би була бесіда, єсли би отся друга була вдатна. Німецьку читанку Нідергезеса відсилаю разом з подякою. Прилучаю также і кілька повістей з мого «Букваря»: може би, котра придалась. Що я до читанки і пару казочок написав, се Вас запевне не задивує, бо на казку й байку кладуть німецькі читанки велику дуже вагу,- і то дуже слушно. Байки не віршую, бо віршована байка є абсурдом, як уже Лессінг 118 довів. З друкованої читанки не міг я много кавалків вибрати, бо то діправди, як Ви вже казали, смітє, і то ще попове. Нема у Вашій бібліотеці читанок Іессена? Там повість і поезія о много лучча, як у Нідергезеса, хоть у сего знов часть з природної гісторії ліпша. Чи прийде що в читанку і старослов’янського? А з Шевченка? Виберете Ви чи я маю вибрати?

Ви оногди були чогось гнівні на мене? Єсли я виноват, то простіть мя, а єсли ні, то не гнівайтесь, бо задармо гріх і на пса гніватись.

Вірний Ваш слуга

Федькович

28/6 1873

18 червня 1875 р., Сторонець-Путилів

Путилів, 18/6 1875

Пане ласкавий!

Не во гнів, що на чесний Ваш лист від 22/4 так не скоро відповідаю. Причина того є «Довбуш», котрого-м по німецьки написав, а бувши з ним сими днями у Найбавера у Радівцях, хочу ще раз переписати і з кінцем с[ього] м[ісяця] до Відня до друкарні відослати, де конець августа готовий буде.

Як тільки відошлю німецький манускрипт до печатні, так зараз берусь єго на руське переводити - і, думаю, до кінця юлія готовий бути. Відтак зараз пішлю єго Вам, щоб у Вашій газеті у фейлетоні, єсли ласка Ваша, друкувавсь. 119

«Довбуш» удавсь мені так добре, що і Найбавер, і всі, котрим єго читав, не могли надивуватись і велику фурору мені віщували. Найбавер кладе єго над Шіллерового «Wilhelm Tell» і каже, що і Шіллерові рідко у котрій драмі всі характери так удались, як мені у «Довбуші».

Питаю Вас, пане ласкавий, чи будете ласкаві приймити руський єго перевід у Вашу газету? Що не мете мати причини ним встидатись - за се Вам ручу. А ще Вас прошу, чи не ласкаві би Ви були приймити хоть 200 німецьких екземплярів на перепродаж? 120 Я про се тому у Вас уже тепер питаю, щоб до друкарні написати, аби Вам впрост до Львова тілько примірників післано, кілько думаєте, що у вас, в Галичині, розійдуться.

Як тільки перевід «Довбуша» скінчу, так зараз берусь для «Просвіти» писати. 121 Що? - то ще і сам не знаю. Уперед ту казку, що Ви мені про ню писали. 122 А як у «Просвіти» відроб’юсь, так зараз берусь до трагедії «Гонта», 123 котрої план вже маю готовий. По тому думаю видати німецькі поезії, а відтак трагедію «Кара Дьордій». 124

А за сим словом, пане ласкавий, кланяєсь до Вас у добрім здоров'ю і просить о відповідь

вірний Ваш слуга

Федькович

27 лютого 1876 р., Сторонець-Путилів

Путилів, 27/2 1876

Вельми чесний пане і добродію!

Ваш дорогий лист від 21 і посилку дістав, 126 за що Вам великий спасибіг! А на Ваш лист з 6 октобря м[инулого] р[оку] не відповів я з тої причини, що Ваш адрес не знав, де Ви на ту пору у Києві будете.