Читати книгу - "Магія Часу: Шлях Знання. Книга перша, Vasyl Shyrman"

Справжня сила залежить від того,
яке знання ми здобуваємо.
Який сенс мати знання,
якщо вони не готують нас
до зустрічі з невідомим?
Карлос Кастанеда,
Колесо часу

Що ж таке сила знання? Це не абстрактна ідея, яка заманює і вводить в оману. Ми часто розуміємо під "силою" майже все, крім знання. Навіть якщо ми уявляємо силу, зазвичай це щось практичне і земне. Інформація та знання часто плутаються, а інколи сприймаються як синоніми. Проте ніхто не може дати однозначне визначення сили — це завжди суб'єктивно й неоднозначно. Коли ми говоримо про силу, ми нерідко маємо на увазі щось незвичне, що викликає подив і захват. Але в чому полягає справжня таємниця сили? Її природу легше зрозуміти, якщо пов'язати з поняттям знання. 

Сила знання — це не лише накопичений досвід, але й здатність правильно його використовувати. Коли ми бачимо людину, яку називають "сильною", зазвичай не помічаємо тих зусиль, через які вона пройшла, щоб стати такою. Це результат тривалого процесу — подолання власних обмежень і набуття мудрості через помилки й випробування. Багато хто шукає силу як щось містичне, сподіваючись отримати її без зусиль. Але справжня сила не дається просто так. Це не магічний дар, який можна отримати, відвідавши певне "місце сили". 

Місце сили — це не географічна точка, а стан усередині Людини Знання. Це місце, де людина знаходить себе і зв'язок із всесвітом. Якщо знання не допомагає нам зростати або не готує нас до зустрічі з невідомим, воно може перетворитися на пастку, яка висмоктує нашу енергію. Наприклад, людина, що пройшла через війну, може виглядати сильною зовні, але всередині її досвід може залишити порожнечу і біль. Це знання не додає сили, а лише руйнує.

Знання — це те, що насичує нас сенсом і готує до нескінченності. Але якщо воно не наповнює наше життя справжнім змістом, воно може стати тягарем. Справжня сила знання полягає у здатності змінювати себе і підготувати до зустрічі з невідомим, відновлюючи пам'ять і відкриваючи нові горизонти.

Це дуже цікава думка, яка змушує замислитися. Ми можемо застосувати її до будь-якої сфери знань. Наприклад, є вираз "сильний фізик" або "сильний художник". Сила цієї людини полягає у її знаннях, у професіоналізмі, у вивченні тієї сфери, якій вона присвятила своє життя і яка їй подобається. Це не просто фраза — "сильний". Це означає, що людина володіє певними навичками, яких немає в інших.

Сила людини з'являється тоді, коли вона володіє певними знаннями, заглиблена в них, живе ними і розвивається в цьому знанні. Щобільше, якщо запитати будь-яку геніальну людину, яка володіє певним знанням, чи досягла вона достатнього рівня знань, відповідь буде завжди одна — вона ще на шляху до досконалості.

Щоб зупинитися, потрібно зрозуміти, що чим більше ти дізнаєшся, тим більше усвідомлюєш, скільки ще не знаєш. Отже, сила залежить від того, наскільки людина занурена в пізнання. Коли людина розвивається у своїй професії, в знаннях чи у своїй області, вона стає сильною в порівнянні з іншими. Але найважливіше інше: якщо людина використовує знання тільки для того, щоб показати себе іншим, вона ослаблює свою силу. Знання — це не для показу. Ними можна ділитися лише для подальшого розвитку, щоб віддати щось і продовжувати зростати. Наприклад, знання можуть бути використані для того, щоб заробити на життя, отримати фінансові можливості для подальшого розвитку.

Багато людей зупиняються у своєму творчому розвитку, коли їм здається, що вони досягли всього. Вони зупиняються і в житті. Це відбувається, наприклад, з акторами, які досягли піка слави, але не продовжують розвиватися у своїй майстерності і часто падають, іноді навіть трагічно, коли роблять акцент на свою популярність і показують знання лише для того, щоб бути на видноті. Знання, які показують лише для того, щоб продемонструвати їх іншим, перестають бути знаннями. Володіння знанням у будь-якій сфері діяльності надає людині силу. Як писав Кастанеда, "сила залежить лише від того, якими знаннями володіє людина". Сказати, що одна сила сильніша за іншу — це примітивний підхід. Це шлях незнання, коли людина порівнює себе з іншими. Як, наприклад, може конкурувати хороший художник з хорошим музикантом? Це два різні напрямки, точно так само, як і в магії існують різні напрямки та різні сили, що походять від різних знань.

Сила не вимірюється кількістю. Її не можна визначити за якістю. Якщо ми почнемо порівнювати в одній галузі, хто сильніший, то це можна робити за певними критеріями. Наприклад, хтось намалював більше картин, заробив більше грошей, але це все людські поняття сили. Сила у кожного своя, тому що сила містить правду кожної особистості. Доводити комусь свою правду і говорити, що моя сила найсильніша, а ваша слабка — це найбільша дурість, яка може бути у людини. Сила не визначається за зовнішніми показниками. Визначення сили в першу чергу залежить від її корисності. Тут з'являється другий тезис: "Який сенс у знаннях, якщо вони марні?"

Корисність знань не вимірюється за тим, що вони приносять користь суспільству, бо суспільство завжди оцінює їх з погляду споживання. Яка користь від твоїх знань для соціуму чи для групи людей? Ця оцінка споживча, і вона нівелює силу знань. Силу можна відчути лише тоді, коли вона використовується для власного розвитку. Тоді сила іншої людини або напрямку стає твоєю силою. Учитель, передаючи знання учню, передає частину своєї сили, вкладаючи її у свідомість того, хто ще не володіє цією силою, щоб він міг розвиватися самостійно і досягати певних речей. Тому знання, які не можна застосувати, є марними знаннями.

Йдеться про те, що зараз ми живемо в епоху інформації, де її надмірно багато. Але якщо ця інформація не наповнює нас і не робить нас практичними людьми, то її ціна — нульова. Вона влітає в одне вухо і вилітає з іншого. Гірше, якщо така інформація зомбуватиме людину, не даючи їй наповнитися своїм власним знанням, тобто не даючи набути своєї сили.