Читати книгу - "Утрачений світ"

тут під пером автора виник герой, ім'я якого важить для справжнього знавця фантастики не менше, ніж ім'я Холмса для любителя детективів. Образ професора Джорджа Едуарда Челенджера проходить через низку творів Дойля. Саме цьому героєві належить слава відкриття доісторичного світу в нетрях Південної Америки («Утрачений світ»), він зумів передбачити небезпеку, яка загрожує людям внаслідок руйнівної дії специфічних космічних променів («Отруєний пояс») і організував неймовірну подорож до центру землі («Коли земля скрикнула»). Челенджер — біолог за фахом, але знається він і на інших науках. Челенджер пропонує проект нейтралізації торпед, засіб виділення азоту з повітря. Одну з його ідей вже здійснено — побудовано транспортний тунель під Ла-Маншем. У особі Челенджера Конан Дойль створив ще один тип героя на всі часи — образ ученого, мандрівника чи винахідника, який сміливо ламає усталені стереотипи на шляху до істини.

Найвиразнішим образ Челенджера вийшов у Конан Дойля в повісті «Утрачений світ» (1912). В основу твору покладено гіпотезу про існування такого заповідного куточка на нашій планеті, де б збереглися рослини й тварини, що заселяли Землю мільйони років тому. Дойль уявляв його як високе гірське плато вулканічного походження, відрізане від навколишньої місцевості. Автор відвів для нього глибинні райони Південної Америки, які аж до кінця XIX століття лишалися подекуди недослідженими, а кліматичні умови регіону наближались, на думку вчених, до тих, за яких існували описані Дойлем істоти. Попри всю неймовірність, ідея повісті видалася привабливою не тільки читачам. Невдовзі після публікації твору, перед першою світовою війною, група американських учених з Пенсільванського зоологічного музею вирушила на яхті до витоків Амазонки, щоб розшукати «Утрачений світ» А. Конай Дойля.

Заради об'єктивності скажемо, що думка звести представників сучасної цивілізації з їхніми далекими пращурами належала не Конан Дойлю. В романі Жуля Верна «Подорож до центру Землі» вчені спустилися жерлом одного з вулканів Ісландії, де і знайшли підземні пустоти, населені дивовижними істотами й тваринами, які на поверхні планети давно вимерли. Правда, Ж- Верна більше цікавили «геологічний» аспект цієї операції, сама можливість проникнення людини в підземні таємниці. Конан Дойля приваблював «біологічний» або «палеонтологічний» аспект проблеми.

Чимало епізодів «Утраченого світу» мають суто літературний, белетристичний характер, які споріднюють роман з популярними пригодницькими творами другої половини XIX століття. На перипетії експедиції по-своєму впливають інтриги підступного метиса Гомеса, відданість чесного негра Самбо, шляхетність молодого вождя індіанців аккала Маретаса. В той же час фантастичні припущення Конан Дойля багато в чому мають об'єктивний характер, обумовлені тогочасним рівнем наукових знань про розвиток життя на Землі. Як не згадати тут ще один вислів популярного Холмса: «Щоб розшукати незрозумілі явища і незвичайні ситуації, ми повинні звернутися до самого життя, адже воно завжди здатне на більше, ніж будь-яке зусилля фантазії».

Інтерес А. Конан Дойля до відкриттів палеонтології — науки про минулі форми життя на Землі, так само як загальне поширення «біологічних мотивів» у фантастиці рубежу XIX–XX століть, можна пояснити тим, що в цей період біологія, наука про живу природу і людину як її частку, була в авангарді наукового прогресу. Англійській біологічній школі, до того ж, належала першість у багатьох сферах досліджень. Швидкими темпами йшло вивчення природних багатств і ресурсів у тих частинах світу, де Англія мала свої колонії. На протязі всього XIX століття організовувались англійські наукові експедиції, в тому числі і навколо світу: з 1831 по 1836 рік у такій експедиції на кораблі «Бігл» брав участь відомий натураліст Чарлз Дарвін. Цілком імовірно, що ім'я головного героя «Утраченого світу» Конан Дойлю підказала одна з перших океанографічних експедицій 1872–76 років на кораблі «Челенджер». Англійські дослідники знайшли й систематизували багато фактів, що підтверджували ідею поступового розвитку всього живого на нашій планеті. Вершиною цього процесу стала теорія Чарлза Дарвіна про походження видів шляхом природного відбору.

У тісному контакті з розвитком біології та геології розвивалася в цей час ще одна наукова галузь — палеонтологія. Вивчати закам'янілі залишки живих організмів англійські натуралісти почали ще у XVIII столітті. Тут же, в Англії, інженер В. См. Іт (1769–1839) звернув увагу на те, що в різних шарах гірських порід знаходять характерні саме для них залишки живих організмів, і став застосовувати палентологічний метод задля уточнення геологічних карт.

В історії експедиції Челенджера до Південної Америки Конан Дойль популяризує здобутки біології та палеонтології своєї доби. «Утрачений світ» — це повість дарвіністська духом, адже ідея боротьби видів безпосередньо визначає його конфлікт. І в тих аспектах твору, де автор дає волю уяві, відчуваємо свідомий відхід від наукових істин в ім'я художньої достовірності й виразності. Так працюючи над цією темою, Дойль не міг не знати відкритого ще у 1893 році бельгійським дослідником А. Долло закону «необоротності еволюції», за яким живі організми не можуть повертатися на ступінь еволюції, вже пройдений їхніми попередниками. Закон Долло в певному розумінні не дозволяє повірити в можливість збереження птеродактилів, якщо цей етап еволюції птахів було пройдено ще в мезозої. Слідом за Ж. Верном, А. Конан Дойль порушив історичну послідовність розвитку видів, адже для більшого драматизму сюжету він звів у одному відтинкові часу й простору представників різних геологічних епох — гігантських ящерів мезозойської ери, що почалася сотні мільйонів років тому, з фороракосом і токсодоном кайнозойської ери і людиноподібними мавпами антропогенного періоду кайнозоя, що його відлік сучасна наука починає за 25 мільйонів років до наших днів.

Такі невідповідності викликали гостру реакцію фахівців: у 1915 році відомий російський геолог, географ і мандрівник В. О. Обручев на противагу Ж. Верну і А. Конан Дойлю написав роман «Плутонія», в. якому експедиція до підземної країни зустрічає представників давньої фауни, поступово заглиблюючись у надра Землі: спочатку мамонтів, які жили десятки тисяч років тому, потім шаблезубих тигрів, а вже потім гігантських ящерів.

Однак надмірний науковий об'єктивізм роману «Плутонія» не сприяв його художньому успіхові: твір Обручева лишився дидактичним романом-схемою.

Серед достоїнств повісті «Утрачений світ», крім актуальної на той час наукової інформації і напруженої інтриги, слід відзначити також реалізм виведених характерів і обставин. Перед нами Англія кінця століття, із значними здобутками в техніці, що позначилися і в побуті людей, з характерною для цього періоду атмосферою бурхливих дискусій з різних наукових проблем. В останніх зацікавлені не лише спеціалісти, а й широка громадськість. Зростає роль преси в житті суспільства, і тому поруч з мандрівниками і винахідниками з'являється молодий журналіст Мелоун, якому довірено відповідальну роль секретаря експедиції та оповідача в романі.

Характерні ознаки історичної доби