Читати книгу - "Чарівний перстень, Народні"

– Хоча б одну годинку, – приєдналися хлопчики.

Проте Буркотун не міг лишитися, адже друзі, мабуть, спохопилися і переживають за нього. До того ж він напевно ще не знав, як дістатися додому.

Буркотун вийшов на вулицю і почав роззиратися довкола, куди ж йому йти. Тут він почув радісний вигук десь угорі:

– Дивіться, дивіться, ось де він!

Гном підняв голову і побачив Маленьку Фею і гномів на летючому килимі. За мить вони приземлилися біля Буркотуна.

– Що це з тобою?! – здивувалися друзі вирослому гномові.

– Сам не знаю, як це сталося, – знизав плечима Буркотун.

– Без чарів тут не обійшлося, – припустив Мудрун і прискіпливо почав обдивлятися товариша. – А це що таке? – тицьнув він у перстень.

Буркотун розповів друзям усю свою пригоду. І тут Мудруна осяяла думка:

– Ану зніми цей перстень.

Коли Боркотун зняв перстень, то знову перетворився на маленького гнома. Він полегшено зітхнув:

– Знаєте, як важко бути таким великим?

Гноми та Маленька Фея радісно повсідалися на чарівний килим і майнули додому.

А перстень Буркотун заховав до скриньки скарбів і замкнув на великий замок, щоб більше ніхто не потрапив через нього у скрутне становище.