Читати книгу - "Суперниця , Ірина Романенко"

- Ти не розумієш! Це твій єдиний шанс показати свої можливості!

- Поліна! Відчепись. Я не буду брати участь у нелегальних боях.

- Невже ти хочеш все життя провести в спортзалі так і не показавши на що ти здатна?

- Мені не потрібні проблеми.

- То чому ти взагалі пішла у спорт?

- Точно не для того, щоб потім битися у клітках на смерть.

Нашу сварку перервав хлопець Поліни.

- Дівчата? Чого сваритесь?

- Поліна нав’язує мені нелегальні бої, а я й без них добре жила.

- Взагалі то, це була моя ідея.

- Що?? І ти туди ж! Я. Не. Братиму. Участі.

Крізь зуби процідила я.

Йдучи по коридору, вирішила зазирнути до тренера.

- Максиме Олексійовичу? Можна?

- Заходь.

Я відчинила двері й побачила як у кімнаті стоїть молодий парубок.

- Вибачте? Завадила розмові?

- Ні Емілія, ти як раз вчасно. Михайло вже збирався йти.

- Але ви навіть не…

- Я сказав, що не допущу тебе до тренувань!

Видно було, що тренер роздратувався від цієї розмови. Розвернувшись, Михайло і я зустрілися поглядами. Дивно… Я наче вже бачила його десь.

Він вийшов гримнувши дверима.

- Хто це був?

- Не зважай. Звичайний бурлака.

Бурлаки. Так тренер називав хлопців, які приходили до нього з вулиць, щоб навчитися техніки бою не з дуже гарних намірів. Хтось з таких торгував наркотиками, хтось зброєю. Зазвичай, це були діти, які росли на вулиці, а Максим Олексійович дуже принциповий. Щоб вступити до його секції не можна курити, пити та займатися антизаконною діяльністю.

- Я хотіла у вас дещо запитати.

- Так?

- Нелегальні бої…

Не встигла договорити, як він гепнув кулаком по столу.

- Навіть і не думай приймати там участь.

- Ні, я просто хотіла спитати що це взагалі таке і як вони зазвичай проходять? Це одне й те саме що й бої без правил?

- Це не одне й те саме. Принаймні за бій без правил ти отримаєш п’ять тисяч гривень, а за нелегальний десять тисяч доларів.

- Чому така різниця у виграшах?

- Бо у нелегальних боях частіше б’ються не за гроші, а за життя.

- Що ви маєте на увазі?

- Це бої на смерть. Неважливо помреш ти, чи залишишся калікою назавжди. Пузатим дядькам потрібні гроші та виграші.

- Я б хотіла подивитись на це.

- Це не так просто, як ти думаєш. На такі заходи ти ніколи не потрапиш без запрошення. Вони щільно ховаються від поліції й перевіряють кожного хто до них заходить. Зазвичай, там не має тих, хто просто ловить гав. Кожний присутній в залі може взяти участь. Це дуже небезпечно.

- Даю слово ніколи не буду там брати участі.

- Добре, але якщо тебе викличуть на ринг ти не повинна померти. Я знаю ти здібна дівчинка і в цьому спорті вже десять років, але навіть цього може бути замало коли перед тобою стоїть  супротивник, який в два рази більше тебе. Тобі треба тренуватися. Будь готова до будь чого.

- Ми будемо тренуватися?

- Я хочу переконатися в тому, що якщо ти вийдеш на ринг, то ніколи не програєш.

- Але неможливо ніколи не програвати.

- На цей раз постарайся.

Ми тренувалися понад тиждень кожний день, а в понеділок мені на телефон прийшло дивне повідомлення.

«Вітаю, вас було запрошено на вечірку о 18:00 за такою адресою: вул. Вишневського, дім 8. Біля дому на вас чекатимуть люди, які проведуть вас до місця події. Буде весело;)».

Я подзвонила Поліні і запитала про повідомлення, але вона нічого не знала. Перепитавши у Макара, я дізналася, що повідомлення надіслав "вербувальник". Вже о 18:00 ми стояли біля назначеного будинку. Нас дійсно зустріли люди та провели до підвалу. Лише там я побачила всю вечірку.

- Скоріше! Ходімо займемо кращі місця. Бій вже почався.

- Бій? Що за бій?

- Мисливець – один з бійців цієї арени. Глянь!

Я почала роздивлятися ринг і зустрілася з закривавленим обличчям чоловіка. Око було підбите, з брови текла кров, а рукавиці були закривавлені, але не його кров’ю. Поруч з ним на рингу лежав хлопець, який благав припинити бій. Як тільки я побачила як його чорні очі вп’ялися в мене, то опустила погляд. Але всередині мене вивертало від несправедливості. Хлопець, який вийшов проти цього кабана був зовсім молодим.

- Ти обрав слабшого за себе? Боїшся що тобі натовчуть пику?!

- Ема! Що ти коїш?!

- У залі є хтось, хто хоче кинути виклик Мисливцю! Це хтось з натовпу? Досвідчений чемпіон чи зухвалий новачок?

Тікати нікуди. Доведеться порушити своє слово і вийти на ринг.

- Я знищу його!!

Кричав той чоловік, який продовжив стояти на рингу.

Він як дикий звір прикрив очі й вичікував на наступну жертву. Але сьогодні той день, коли овечка стане поперек горла вовку.