Читати книгу - "Ти — моя власність , Настуся"

— “Досить! Я не можу більше це терпіти! Ви руйнуєте не лише своє життя, а й моє!” — вигукнула вона, намагаючись зупинити хаос. 
Батьки навіть не відреагували на крик дівчина, їх не цікавили її слова, вони продовжували свою сварку. Але цей момент був переломним для Кейт, вона зрозуміла, що більше не може жити в постійній напрузі і страху. 

Повернувшись в свою кімнату, Кейт лягла на ліжко, її ноги боліли, а сил не було взагалі. Так пройшов ще один день і ще одна ніч у нескінченному циклі тяжкої роботи та тривоги. Кейт продовжувала жити в темряві, сподіваючись знайти хоча б одну ниточку надії, яка могла б привести її до світла та свободи.