Читати книгу - "Некровний брат мого батька, Вікторія Вашингтон"

Декількома годинами раніше

Нея влетіла на кухню, розправляючи своє літнє плаття і поправляючи локони. Вона була в хорошому настрої, але як тільки побачила мене, усмішка моментально сповзла з її губ.

— Знову ти, — захитавши очі, вона присіла за стіл, який на обід накрила хатня робітниця.

— Чекала побачити когось іншого? — запитально підняла брову.

— Як мінімум свого нареченого, до якого й приїхала, — окинула мене поглядом сповненим неприязні.

У цьому будинку я опинилась лише два тижні тому, а ми з нею вже не могли існувати в одному просторі.

З першого дня, коли Кайл представив її як свою наречену, наше спілкування відразу ж не задалося.

Все почалося з кімнати у правому крилі особняку. Вона була найбільш освітлюваною завдяки кільком панорамним вікнам.

Того ж дня, як я в неї заїхала, крик Неї стояв на весь будинок. Виявляється, саме з цієї кімнати вона планувала зробити свою майстерню, щоб більше часу проводити тут.

Я намагалася з нею не спілкуватися, сухо відповідала на будь-які запитання та всім виглядом показувала, що не хочу контактувати. Тільки це не заважало їй чіпати мене кожною фразою.

Кілька днів тому, коли під час вечері Кайлу зателефонували і він відійшов, Нея прямим текстом попросила мене забратися і не псувати апетит. Так як у цьому будинку їжа подавалась у певний час, за столом ми завжди опинялися втрьох.

Її категорично не подобалося, що я втручаюся в їхній особистий простір. Я відчувала себе зайвою, але не збиралася заради її комфорту жертвувати обідом чи вечерею.

— Кайл ще о п'ятій ранку поїхав в офіс, — сповістила її, перебираючи салат у своїй тарілці. — Здається, йому треба багато працювати, щоб забезпечувати всі твої запити, — не змогла стримати язика за зубами.

Тільки присутність Нєї викликала роздратування. Ніколи раніше я не зустрічала таких людей, які настільки моментально демонструють свою пиху.

А єдине, чого мені зараз хотілося – ні з ким не контактувати, піти в себе та забути про всі проблеми, які навалилися на мене величезним тягарем.

— Обжилась у новій кімнаті? — Відпиваючи лимонад, запитала Нея.

— З великим задоволенням я продовжила б прокидатися у своєму будинку, а не тут, — прокоментувала, навіть не підводячи на неї погляду.

— Цілком згодна, — усміхнулася Нея. — Для такої, як ти, задрипана однокімнатна квартира підходить набагато більше, ніж величезний особняк.

Вона ніби кожною фразою перевіряла мої нерви на витримку.

— Це ти так намагаєшся зігнати на мені злість за те, що моя поява відклала вашу довгоочікувану спільну відпустку на невизначений час? — запитливо підняла брову.

Цю новину я дізналася вчора. Випадково почула їх із Кайлом розмову по телефону.

— Ти заходиш туди, куди не слід, — стиснувши губи і скривившись від огиди, промовила вона. — Береш те, що тобі не належить. Не тільки чужий час, а й гроші, які витрачаються на їжу, яку ти їси, — вона пильно подивилася на вилку, яку я підносила в цю секунду до рота.

Вона чекала моєї відповіді та реакції, але натомість я довго пережовувала листя салату зі шматочками курки.

— До речі, досить дивно, що ти приїжджаєш сюди і навіть не знаєш, що Кайл перебуває на роботі, — мені хотілося уколнути її у відповідь на цей глум. — Ви взагалі спілкуєтесь? Чи це майбутній шлюб із розрахунку?

Про існування нареченої Кайла я дізналася лише коли з'явилася у цьому будинку. Батько останні роки максимально уникав теми брата, а якщо щось і говорив про нього, то це були досить жорстокі та огидні слова, для яких мав вагомий привід.

У пресі так само часто миготіли новини про нього, але жодного слова про особисте життя, тому моє питання досить логічне.

— У нас почуття, — сухо прокоментувала вона. — Хоча, звідки тобі таке знати. З твоїми задрипаними речами я дуже сумніваюся, що навіть якийсь відбитий хлопець наважився б до тебе підійти.

Я намагалася тримати грань. Не переходити до прямих образ. Але Нея сама робила все, щоб спровокувати мене.

— Краще вже носити задерті речі, — я зробила глибокий вдих. — Чим одягати вбрання, — провела поглядом. — Які навіть дівчата з низькою соціальною відповідальністю посоромилися б надіти, виходячи до траси.

Нея вмить змінилася в обличчі і сіпнулася, немов від ляпаса.

Я розуміла, що швидше за все перегнула і перейшла грань, але по червоних плямах, що з'явилися на блідому обличчі Нєї, усвідомила, що було пізно.

Тільки того, що сталося наступної секунди, ніяк не очікувала.

Нея підскочила до мене одним ривком, сталевою хваткою вчепившись у розпущене волосся.

— Погань, — заверещала вона, намагаючись різко смикнути мою голову на себе, а потім прикласти її об поверхню столу. — Твій рот треба помити милом і навчити тебе, як варто розмовляти зі старшими.

Мені вдалося ухилитися і так само схопитися за її покладені локони.

— Ти вилетиш із цього будинку, як пробка, — вона продовжувала кричати і намагатися вирватися, нігтями другої руки вчепившись у мою щоку. — Тобі тут ніхто не радий. Упевнена, Кайл так само, як і я, терпіти тебе не може.

Тут вона була цілком правою, я б підписалася під кожним словом.

Але її фраза і дії викликали в мені настільки потужну хвилю нищівної агресії, яку хотілося виплеснути.

Руки Нєї завдавали пекучого болю і я не могла ніяк ухилитися, щоб опинитися у виграшному становищі.

Не думаючи про наслідки і зібравши в роті якнайбільше слини, я плюнула прямо їй в обличчя, на макіяж якого явно було вбито не менше години.

— Відпустили один одного і розійшлися по різних боках, — від голосу Кайла, що раптом пролунав, тіло охопило крижаною хвилею, а ноги ніби приросли до одного місця.

Нея подібно до мене завмерла і послабила хватку. Так само не змогла впоратися з енергетикою, яка від нього виходила.