Читати книгу - "Полонянка бандита , Тетяна Калинова "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Покимарив кілька годин і почуваюсь набагато краще. Тепер можна й гульнути . А потім зняти якусь елітну повію , чи двох і гарно провести час. Що там Макс казав щодо новеньких ціпочок? Можливо й не доведеться нікого шукати.
- Їдемо? - запитує друг щойно виходжу з будинку.
- Так. - сідаю в авто.
- Я такий радий що ти повернувся . Оце відірвемось. Братва вже на місці. Чекають. - посміхаюсь . Колись ми так збирались регулярно. Напивались , знімали красунь і гуляли до ранку. Ніяких турбот і страхів. Викидали бабло на вітер і не хвилювались про завтрашній день. Робили що хотіли , поки не загрались. Молоді , дурні , перейшли дорогу більш досвідченим і впливовим і поплатились за це. На під'їзді до клубу Макс різко загальмував і я ледь не гепнувся башкою з несподіванки. Що за...? Бачу двох дівчат які переходять через дорогу. Дурепи мало не кинулись під колеса. Макс опускає вікно щоб дати втикона , за те що по сторонах не дивляться, та він не встигає й рота відкрити...
- Куди сунеш бульдозер ? Осліп? Не бачиш ми тут йдемо? - кричить дівчина вдаривши долонями по капоту.
- Ти що охринівша соска? - відгаркується Макс . - Вшийся з дороги бо прилипнеш до асфальту , не віддеруть.
- Це ти бачу охринівший. Думаєш якщо є крута тачка, значить ти тут цар і Бог? Обломись . І крутіших бачили.
- Я не зрозумів , ти що вбухана , чи дурна? - продовжує друг а я вже почав сміятись і нахилився в сторону щоб глянути на нахабне курча , яке сміє так розмовляти .
- Сам дурень . - відповідає дівчина і забирає волосся яке вітер кидає їй в обличчя. Бачу її обличчя , очі і охриніваю в доску... Пам'ять спалахами підкидає картинки з минулого... Дівчина. Красунечка. Біжить по сходах. Біла повітряна сукня . Сліпуча посмішка від якої серце спершу завмерло , а потім прискорило ритм.
- Вали звідси нещастя, поки дозволяю. І краще не попадайся більше мені на очі , бо при наступній зустрічі відповіси за кожне слово. - виводить з роздумів голос Макса. Він підіймає вікно. Дівчина показала йому середній палець і вони з подругою швидко загубилися в темряві. А ми рушили з місця.
Гм. Я не міг помилитись . Це точно вона. Дівчинка , яка колись з першого погляду стала моєю мрією. От тільки невчасно... Саме тоді все й сталось і мені довелось поїхати. Вона змінилась . Подорослішала , але все така ж красива і нахабна. Я теж змінився . Якби повернути час назад , я б вчинив по-іншому . Я часто згадував нашу з нею зустріч і прокручував в голові нашу єдину розмову. Думав як би все могло скластись , якби не мій від'їзд. Жодна інша настільки не западала в душу , як ця маленька студентка в білій повітряній сукні і з гострим язичком. І зараз , щойно повернувшись зустріти її... Гм. Цікаво... Видно це доля. Тепер я не впущу тебе гюзель.
- Знайди дівчину і дізнайся хто вона. Все що зможеш. Батьки, житло , навчання , друзі. Все.
- Ти про кого? Про цю козу? На біса вона тобі? - обурюється Макс . - якась ненормальна.
- Ти будеш зі мною сперечатись? - гарчу.
- Та що ти? Як я смію? - злиться друг. - Дізнаюсь. Не психуйте Емір бей. Ще я блядь малоліток не пас . Дожився. - бурчить собі під ніс. - А шукати її як? По місту бігати? Чи ти пропонуєш мені зараз її наздогнати і допитати?
- Припини бурчати. Знайди Максе і дізнайся все . - ще раз повторюю і ми припаркувавшись виходимо з авто. Вже через хвилину заходимо в клуб.
- Емір бей! Емір бей! Привіт! *Мерхаба! Селям! - кричать старі знайомі і друзі. Я теж радий всіх бачити. Наче повернувся в сім'ю. Хоча зараз дуже гостро відчувається нестача тих кого втратив.
- Селям друзі. Радий всіх вас бачити. Дякую що прийшли. Сьогодні відпочиваємо а завтра зберемось і обговоримо плани на майбутнє. Розважайтесь хлопці . Всім гарного вечора.
Ми сіли за наш улюблений колись столик . Охриніти! За стільки часу тут нічого не змінилось. Наче й не було цих п'яти років. Ми бухали , згадували старі добрі часи і реготали. Навіть не пам'ятаю коли востаннє так відпочивав душею.
- Гей Ваха , де обіцяні ціпочки? - кричить Макс . Потрібно розбавити компанію.
- Готуються , кілька хвилин і все буде. - шкіриться власник клубу.
Через кілька хвилин дійсно вийшли дівчата . Всі як на підбір ... Коротенькі латексні шортики , такі ж майки з глибокими вирізами на грудях, всі на високих підборах . Одні починають повільно танцювати спокушаючи, інші відразу підходять і сідають на коліна чоловікам. Мою увагу привертає дівчина , яка тримається трохи осторонь від інших . Вона стоїть до мене спиною і весь час намагається обтягнути коротенькі шортики , чи склавши руки на грудях їх трохи прикрити . Скромняжка??? Чого ж прийшла сюди? Чи це така гра щоб привернути увагу? Ну що ж, зараховується . Моя увага вся повністю прикута тільки до тебе крихітко . Відкидаюсь на спинку дивана і продовжуючи спостерігати за дівчиною п'ю віскі. Гарні ніжки , які відразу хочеться закинути собі на плечі , апетитна підтягнута дупа , тонка талія , довге хвилясте волосся. Так малюк , цієї ночі ти моя. Якщо будеш хорошою дівчинкою , то й наступної теж. Вирішую її покликати до себе.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полонянка бандита , Тетяна Калинова », після закриття браузера.