Читати книгу - "Прихований Харків. Том 1, Дмитро Шилов"

— Що там? — схвильовано спитав Митрич, намагаючись повернути мертвого в колишнє положення.

— Дорогу до центру перекрили.

— Сьогодні ж веломарафон, мій син у ньому бере участь.

— Припливли. Який дурень влаштовує веломарафон узимку? Гаразд, тут недалеко лишилося. Думаю, за три ривки я зможу перенести нас із пасажиром, — кивнув Сергій на тіло із застряглими під сидінням ногами.

— А енергії вам вистачить?

— Сподіваюсь так. Є, звичайно, ймовірність, що від перевантаження мене розірве на третьому ривку… Але не будемо про сумне. Все, Митричу, я погнав. Машину залиш біля нашого офісу, — сказав Сергій. Кинувши недопалок у вікно, він узяв труп за руку і зник разом із ним прямо в повітрі.

— Але ж я водити не вмію, — запізно поінформував чоловік свого колегу.